Томас Хардмеєр
То́мас Хардме́єр (також: Томас Хардмейєр, фр. Thomas Hardmeier; нар. 16 лютого 1965, Цюрих, Швейцарія) — швейцарскький кінооператор. Найвідоміші його роботи у фільмах 22 кулі та Ів Сен Лоран. Лауреат премії Сезар та Премії Люм'єр 2014 року за найкращу операторську роботу у фільмі Неймовірна подорож містера Співета.
Томас Хардмеєр | |
---|---|
Thomas Hardmeier | |
Дата народження | 16 лютого 1965 (56 років) |
Місце народження | Цюрих, Швейцарія |
Громадянство |
Франція Швейцарія |
Професія | оператор |
IMDb | ID 0362473 |
Нагороди та премії | |
Сезар (2014) / Люм'єр (2014) | |
Томас Хардмеєр у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фото Томаса Хардмеєра | |
Біографія
Томас Хардмеєр народився 16 лютого 1965 року в Цюриху, Швейцарія. З 1986 по 1991 роки працював першим асистентом кінооператора. Починаючи з 1994 року працює переважно у Франції та у міжнародних проектах.
З 1996 року Хардмеєр член Асоціації французьких кінооператорів (IFC), а з 2014 — Європейської кіноакадемії.
У 2014 році за фільм Неймовірна подорож містера Співета отримав премію «Сезар» як найкращий оператор; у 2015 році номінувався на «Сезара» за фільм Ів Сен Лоран режисера Джаліля Леспера.
Томас Хардмеєр має швейцарське та французьке громадянство. Мешкає у Женеві та у Парижі. Вільно володіє французькою, німецькою та французькою мовами.
Вибіркова фільмографія
Рік | Назва | Оригінальна назва | Режисер/Примітки |
---|---|---|---|
2000 | Маленький чемпіонат світу | Mondialito | Ніколас Вадімофф |
2001 | Таємне кохання | Stille Liebe | Крістоф Шауб |
2002 | Тельма | Thelma | П'єр-Ален Меєр |
2003 | Я, Цезар | Moi César, 10 ans 1/2, 1m39 | Рішар Беррі |
2005 | Чорна скриня | La Boîte noire | Рішар Беррі |
2006 | Рашель | Rachel | Фрідерік Мерму, короткометражний |
2007 | Магічний Париж | Magic Paris | Аліс Вінокур, Йоан Глоаген, Гійом Мартінес |
2007 | Крисаліс | Chrysalis | Жюльєн Леклерк |
2007 | Повішений | Le pendu | Клер Девер, телевізійний |
2008 | Колюш, історія одного хлопця | Coluche: l'histoire d'un mec | Антуан де Кон |
2009 | Спільник | Complices | Фрідерік Мерму |
2010 | 22 кулі: Безсмертний | L'immortel | Рішар Беррі |
2010 | Маленький світ | Je n'ai rien oublié | Бруно Шиш |
2011 | Нечутний дотик | Un baiser papillon | Карін Сілла |
2011 | Дослідження сімейних інтересів | R.I.F. (Recherches dans l'Intérêt des Familles) | Франк Манкузо |
2011 | Пригоди касирки | Les tribulations d'une caissière | П'єр Рамбальді |
2012 | Не входити, ми не одягнені | Do Not Disturb | Іван Атталь |
2013 | Перехрестя | Intersections | Девід Марконі |
2013 | Неймовірна подорож містера Співета | The Young and Prodigious T.S. Spivet | Жан-П'єр Жене • Приз за найкращий 3D-фільм Міжнародного фестивалю кінооператорського мистецтва в Лодзі • Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу • Премія «Люм'єр» найкращому оператору |
2013 | Ів Сен-Лоран | Yves Saint Laurent | Джаліль Леспер • Номінація на премію «Сезар» за найкращу операторську роботу |
2014 | Вибившись з сил | De guerre lasse | Олів'є Паншо |
2014 | Наступного разу я стрілятиму в серце | La prochaine fois je viserai le coeur | Седрік Анже |
2015 | Наші дружини | Nos femmes | Рішар Беррі |
2022 | Критичний баг | Bigbug | Жан-П'єр Жене |
Посилання
- Томас Хардмеєр на сайті IMDb (англ.)
- Томас Хардмеєр в Інтернет-енциклопедії кінооператорів (англ.)