Томе Піреш

Походив з родини аптекарів. Народився між 1465 та 1469 роками в Лісабоні. У віці 20 років після смерті батька успадкував родинну посаду особистого придворного аптекаря принца Афонсу (сина короля Жуана II). Втім у 1491 році принц Афонсу загинув внаслідок нещасного випадку, а 1495 року помер його батько. Після чого на трон сходить Мануел I. Томе Піреш став довіреною особою при королівському дворі завдяки своїм знанням в фармакології, а також вмінню виконувати адміністративні доручення.

У 1511 році вирішив відплисти до португальських володінь в Індії, збирався заснувати аптеку і зайнятися збором і описом корисних лікарських рослин. Він отримав оклад в 30 тис. рейсів, 3 слуг і право укладати угоди на купівлю 209 центнерів лікарських засобів. Король Мануел I надав Томе Пірешу лист до віце-короля Індії Афонсу де Албукеркі з проханням підшукати для нього якусь вакантну посаду.

Спочатку прибув до Кочіна. Згодом перебрався до Малакки. У 1512—1515 роках відвідав найближчі острови, зокрема о. Яву, вивчаючи місцеві історію, географію, ботанічний світ.

У 1516 році перебрався до Кочіна й збирався повертатися до Португалії. В цей час до Індії прибув новий віце-король Лопо Суареш де Албергарія з королівським наказом встановити дипломатичні та торгівельні стосунки з Китаєм. Очолити посольство було доручено Томе Пірешу. Останній того ж року на судні капітана Фернана Пірешаде Андраде відправився до Китаю, куди прибув в жовтні 1517 році. Зупинився в місті Кантон, де чекав дозволу на продовження подорожі до Пекіну.

У 1520 році отримав дозвіл перебратися до Нанкіну. Мінський імператор Уцзун надав наказ португальцям слідувати до Пекіна, але в аудієнції відмовив. Причиною цього були інтриги мусульманських правителів Яви і Малакки, які негативно характеризували португальців. Через 3 місяці імператор помер й Піреш отримав наказ повертатися до Кантона. тут його арештували з вимогою, щоб португальці залишили Малакку. У 1523 році більшість членів посольства було страчено. Доля самого Піреша невідома: за одними відомостями він помер у в'язниці 1524 року, за іншими його відправили у заслання до м. Сампітай (провінція Цзянсу), де португалець помер близько 1540 року.

Є автором праці «Сумма Сходу від Червоного моря до Китайського» («Suma Oriental que trata do Mar Roxo até aos Chins»), стисло «Сумма Сходу», що поєднала науковий трактат і енциклопедичний довідник. Ця праця містила інформацію про невідомі на той час області Південно-Східної Азії, їх рослинний світ, історію, географію, етнографію, торгові шляхи, грошові і метричні системи, місцеві зовнішньоторговельні відносини. «Сумма Сходу» містить найбільш повний опис Індійського океану, його економічних районів, портових міст, морських вітрів і течій, які впливають на періодичність торгових зв'язків. Томе Піреш надав опис азійських народів, соціальні організації їхніх спільнот. Є найповнішим описом східних країн, зробленим у першій половині XVI століття, а також це перший європейський опис Малайзії, чиї дані не втратили актуальності протягом наступних півтора-двох десятків років. також представлено місцеві рослини, традиційні лікувальні засоби Індії, Індонезії, згадано про використання наркотиків.

Деякі сучасні назви країн і міст позначені саме Пірешем, а саме — Японія, Кантон, Сінгапур. Він першим серед європейців згадав архіпелаг Філіппіни і дав точний опис Молуккських островів. В його праці міститься найдавніша історія міста Малакки, складена західним істориком.

• Albuquerque, L. «Tomé Pires», in Dictionary of Scientific Biography. 1974. Vol. 10, p. 616.
• Cortesão, A. A Suma Oriental de Tomé Pires e o Livro de Francisco Rodrigues. Coimbra, 1978.
• Ricklefs, M.C. (1991). A History of Modern Indonesia since c. 1300 (2nd ed.). London: MacMillan. ISBN 0-333-57689-6.
• Dias, J. P. Sousa. A Farmácia em Portugal. Uma introdução à sua história. 1338—1938. Lisboa: ANF, 1994.
• Serge Gruzinski: Drache und Federschlange. Europas Griff nach Amerika und China 1519/20. Campus, Frankfurt am Main 2014.

1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570