Томмі Моррісон

Томмі Девід Моррісон (англ. Tommy David Morrison; 2 січня 1969, Грейвет, Арканзас — 1 вересня 2013, Омаха, Небраска) — американський професійний боксер (з 1988 по 1996), чемпіон у важкій вазі за версією WBO (1993). У 1996 залишив боксерську кар'єру через позитивний результат аналізу на ВІЛ. Також відомий як актор; у 1990 знявся у кінострічці Роккі 5 у ролі боксера Томмі Ганна.

Томмі Моррісон
Томмі Моррісон (2011)
Загальна інформація
Повне ім'я Томмі Девід Моррісон
Прізвисько Герцог (англ. The Duke)
Громадянство  США
Народився 2 січня 1969(1969-01-02)
Грейвет, Арканзас
Помер 1 вересня 2013(2013-09-01) (44 роки)
Омаха, Небраска
Вагова категорія Важка
Стійка Ортодокс
Зріст 188 см
Розмах рук 192 см
Професіональна кар'єра
Перший бій 10 листопада 1988
Останній бій 9 лютого 2008
Боїв 52
Перемог 48
Перемог нокаутом 42
Поразок 3
Нічиїх 1

У 2007 зробив спробу повернутися в бокс — після того, як у липні 2006 повторний аналіз крові показав відсутність в організмі ВІЛ.[1] У серпні 2013 мати Моррісона повідомила, що її син хворий на СНІД, до того ж перебуває на фінальній стадії захворювання.[2] Помер у віці 44 років від септичного шоку, поліорганної недостатності та зупинки серця. Під час аутопсії наявність ВІЛ, однак, не підтвердилася.[3]

Життєпис

Народився в сім'ї Діани та Тімоті Моррісона; батько був будівельником на пенсії.[4] За лінією матері мав індіанські корені (належав до племен понка та ото), за лінією батька — шотландські.[5][6].[7] Ріс та виховувався в окрузі Делавер, штат Оклахома,[8] більшу частину свого життя провів у місті Джей у тому ж штаті. Був далеким кровним родичем голівудської кінозірки Джона Вейна, через що отримав прізвисько «Герцог» (англ. The Duke).[9][10] Старший брат Томмі, Тім Моррісон-молодший, був також боксером і брав участь у змаганнях National Golden Gloves (Ноксвілл, штат Теннесі), дійшовши до чвертьфіналу; у дебютному поєдинку на професійному ринзі Тім програв боксеру Оліверу Макколу.

У тринадцятирічному віці Томмі, підробивши документи, взяв участь у п'ятнадцяти тестових поєдинках з боксу серед аматорів (мінімальний вік учасників мав складати 21 рік), з яких програв лише один. У 1988, закінчивши середню школу, отримав запрошення грати в університетській команді з американського футболу за Emporia State University. В тому ж році виграв регіональні змагання Golden Gloves у Канзасі та подав заявку на участь у National Golden Gloves у місті Омаха (штат Небраска).[11]

Боксерська кар'єра

Професійну боксерську кар'єру Томмі Моррісон розпочав 10 листопада 1988 у Нью-Йорку, нокаутувавши Вільяма Мухаммада.[12]

У 1989 під час поєдинків здобув дев'ятнадцять перемог, більшу частину (п'ятнадцять) з яких — нокаутом. 18 жовтня 1991 вперше отримав шанс позмагатися за титул чемпіона світу за версією WBO. Під час поєдинку, однак, програв у п'ятому раунді Рею Мерсеру, який відправив Томмі в нокаут. До цього моменту Моррісон виграв 28 боксерських поєдинків підряд.

У 1992 отримав шість перемог; серед переможених ним суперників — Джо Хіпп, який згодом став першим корінним американцем, що здобув титул чемпіона світу у важкій вазі.

6 липня 1993 відбувся найважливіший в кар'єрі поєдинок, у результаті якого Моррісон переміг легенду професійного боксу Джорджа Формена й таким чином здобув з другої спроби титул чемпіона світу у важкій вазі за версією WBO. Проте вже майже через п'ять місяців Моррісон втратив титул, програвши Майклу Бенту. Останнім поясом у боксерській кар'єрі був малозначущий титул за версією IBC, який Моррісон здобув у 1995, перемігши Донована Раддока, і втратив через чотири місяці, програвши Ленноксу Льюїсу.

15 лютого 1996 був вимушений перервати боксерську кар'єру, оскільки аналізи підтвердили у нього наявність ВІЛ. У 2007 повернувся на ринг і переміг нокаутом у другому раунді Джона Касла. Через рік провів свій останній поєдинок, перемігши Мета Вейсгаара. Загалом під час спортивної кар'єри Моррісон провів 368 поєдинків (включаючи аматорські), з яких виграв 343 (315 — нокаутом), 24 завершив поразкою й лише один завершився нічиєю.[13]

Акторська кар'єра

Вперше на кіноекрані Моррісон з'явився у 1988 у стрічці Джона Карпентера Вони живі (англ. They Live), знятій у жанрі наукової фантастики. У ній Моррісон зіграв бійця руху опору на ім'я Дейв.[14] Боксерські поєдинки Моррісона надихнули Сильвестра Сталлоне написати сценарій фільму Роккі-5, який вийшов у 1990-му;[15] у ньому Моррісон зіграв боксера Томмі Ганна.[16] З'явився він також у ролі Лео в одному з епізодів ситкому Сибіл, знятому компанією CBS, у 1996, під назвою Навчаючи Зої (англ. Educating Zoey) з Сібілл Шеперд, кримінальній драмі Трійка з Західного Мемфісу (англ. West Memphis Three) та фільмі Walk On (2005).[17]

Приватне життя

У Томмі Моррісона залишилося двоє синів — Трей Ліппе (*27 вересня 1989) та Джеймс Маккензі Вітт (*18 липня 1990). Був одружений тричі: з 1996 по 2000 — з Дон Фрімен (англ. Dawn Freeman), з 2001 по 2011 — з Дон Гілберт (англ. Dawn Gilbert), з 2011 по 2013 — з Трішею Гардінг. Проживав у Вайт Каунті (англ. White County), штат Теннесі.

Протягом 1990-х та на початку 2000-х Моррісон вчинив ряд правопорушень: у грудні 1993 побив студента з Університету Айови, за що був вимушений виплатити йому компенсацію у розмірі 310 доларів;[18][19] у жовтні 1996 транспортував у місті Джей заряджену вогнепальну зброю, за що отримав шість місяців умовно та був вимушений виплатити штраф у розмірі 100 доларів;[20] у вересні 1999 був засуджений на два роки умовно через інцидент, що трапився двома роками раніше, внаслідок якого з його провини було поранено троє людей;[21] 16 вересня 1999 поліція знайшла в машині Моррісона наркотики та зброю, через що 14 січня 2000 він був засуджений до двох років ув'язнення.[21].[22] 3 квітня 2002 отримав ще один рік увязнення за порушення своїх зобовязань після виходу з в'язниці.[23]

Смерть

У 1996 у Моррісона був виявлений ВІЛ, хоча діагноз підтверджувався не завжди.[24] У січні 2007 Моррісон вчетверте пройшов тест на ВІЛ, який так само, як і попередні, не показав наявності вірусу.[25] Томмі Моррісон помер 1 вересня 2013 в медичному центрі Омахи (Небраска). Причиною смерті стала зупинка серця, викликана поліорганною недостатністю, яку, в свою чергу, спровокував септичний шок, спровокований синьогнійною паличкою.[26]

Похований на цвинтарі Батлер Крік (англ. Butler Creek Cemetery) (Арканзас).[9]

Поєдинки
No. Результат Рахунок Супротивник Тип Раунд, час Дата Місце проведення Нотатки
52 Перемога 48–3–1 Мет Вейсгаар TKO 3 (6), 1:40 9 лютого 2008 Domo de la Feria, Леон, Мексика
51 Перемога 47–3–1 Джон Касл TKO 2 (6), 1:49 22 лютого 2007 Mountaineer Casino Racetrack and Resort, Західна Вірджинія, США
50 Перемога 46–3–1 Маркус Роде TKO 1 (10), 1:38 3 листопада 1996 Tokyo Bay NK Hall, Ураясу, Японія
49 Поразка 45–3–1 Леннокс Льюїс TKO 6 (12), 1:22 7 жовтня 1995 Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США Втратив чемпіонський титул
48 Перемога 45–2–1 Донован Раддок TKO 6 (12), 2:55 10 червня 1995 Municipal Auditorium, Канзас Сіті, Міссурі, США Став чемпіоном за версією IBC
47 Перемога 44–2–1 Террі Андерсон KO 7 (10), 1:34 1 травня 1995 Brady Theater, Талса, Оклахома, США
46 Перемога 43–2–1 Марсель Браун KO 3 (10), 2:18 5 березня 1995 Civic Assembly Center, Оклахома, США
45 Перемога 42–2–1 Кен Мерріт TKO 1 (10), 2:41 7 лютого 1995 State Fair Arena, Оклахома, США
44 Нічия 41–2–1 Росс П'юріті SD 10 28 липня 1994 Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
43 Перемога 41–2 Шерман Гріффін UD 10 24 травня 1994 Brady Theater, Талса, Оклахома, США
42 Перемога 40–2 Браян Скотт TKO 2 (10), 1:37 27 березня 1994 Expo Square Pavilion, Талса, Оклахома, США
41 Перемога 39–2 Туі Тойя KO 3 (10), 2:13 20 лютого 1994 Belle Casino, Міссісіпі, США
40 Поразка 38–2 Майкл Бент TKO 1 (12), 1:33 29 жовтня 1993 Tulsa Convention Center, Оклахома, США Втратив чемпіонський титул
39 Перемога 38–1 Тім Томашек RTD 4 (12), 3:00 30 серпня 1993 Kemper Arena, Канзас Сіті, Міссурі, США Захистив чемпіонський титул
38 Перемога 37–1 Джордж Формен UD 12 7 липня 1993 Thomas & Mack Center, Парадіз, Невада, США Став чемпіоном за версією WBO
37 Перемога 36–1 Ден Мерфі TKO 3 (10), 1:10 30 березня 1993 Kemper Arena, Канзас Сіті, Міссурі, США
36 Перемога 35–1 Карл Вільямс TKO 8 (10), 2:10 16 січня 1993 Reno-Sparks Convention Center, Рено, Невада, США
35 Перемога 34–1 Маршал Тілман TKO 1 (10), 2:23 12 грудня 1992 America West Arena, Фенікс, Аризона, США
34 Перемога 33–1 Джо Хіпп TKO 9 (10), 2:47 27 липня 1992 Bally's Reno, Невада, США
33 Перемога 32–1 Арт Такер TKO 2 (10), 1:12 14 травня 1992 Broadway by the Bay Theater, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
32 Перемога 31–1 Кіммуель Одум TKO 3 (10), 1:50 23 квітня 1992 Foxwoods Resort Casino, Коннектикут, США
31 Перемога 30–1 Джеррі Голстед TKO 5 (10), 0:30 20 березня 1992 Caesars Palace, Парадіз, Невада, США
30 Перемога 29–1 Боббі Кворі TKO 2 (10), 1:29 16 лютого 1992 Las Vegas Hilton, Невада, США
29 Поразка 28–1 Рей Мерсер TKO 5 (12), 0:28 18 жовтня 1991 Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США Бій за чемпіонський титул (версія WBO)
28 Перемога 28–0 Ладіслао Міянгос TKO 1 (10), 1:40 27 червня 1991 Bally's Las Vegas, Парадіз, Невада, США
27 Перемога 27–0 Юрій Ваулін TKO 5 (10), 2:06 19 квітня 1991 Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
26 Перемога 26–0 Пінклон Томас RTD 1 (10), 3:00 19 лютого 1991 Kemper Arena, Канзас Сіті, Міссурі, США
25 Перемога 25–0 Джеймс Тілліс TKO 1 (8), 1:51 11 січня 1991 Etess Arena, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
24 Перемога 24–0 Майк Ейсі TKO 1 (6), 1:35 8 листопада 1990 Bally's Las Vegas, Невада, США
23 Перемога 23–0 Джон Мортон TKO 5 (6), 1:49 4 жовтня 1990 Etess Arena, Нью-Джерсі, США
22 Перемога 22–0 Чарльз Вулард KO 2 9 червня 1990 Memorial Hall, Канзас, США
21 Перемога 21–0 Кен Лакуста UD 6 7 грудня 1989 The Mirage, Невада, США
20 Перемога 20–0 Лоренцо Кенеді UD 6 3 листопада 1989 South Mountain Arena, Нью-Джерсі, США
19 Перемога 19–0 Чарльз Гостеттер KO 1 26 жовтня 1989 Kemper Arena, Міссурі, США
18 Перемога 18–0 Гаррі Террел KO 1 (6), 2:59 17 жовтня 1989 Arizona State Fair, Аризона, США
17 Перемога 17–0 Девід Джейко KO 1 (6), 0:37 19 серпня 1989 Veterans Memorial Coliseum, Флорида, США
16 Перемога 16–0 Рік Еніс TKO 1 (6), 2:45 5 серпня 1989 Harrah's Lake Tahoe, Невада, США
15 Перемога 15–0 Джессі Шелбі TKO 2 (6), 1:55 22 серпня 1989 Showboat, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
14 Перемога 14–0 Майк Робінсон TKO 2 (6) 8 серпня 1989 Bally's Park Place, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
13 Перемога 13–0 Аарон Браун UD 6 3 липня 1989 Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
12 Перемога 12–0 Стів Зускі UD 4 25 червня 1989 Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
11 Перемога 11–0 Ріккі Нельсон TKO 2 (6) 11 червня 1989 Trump Plaza Hotel and Casino, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
10 Перемога 10–0 Майк Макгрейді TKO 1, 1:19 14 травня 1989 Trump Plaza Hotel and Casino, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
9 Перемога 9–0 Лоренцо Бойд TKO 2 22 квітня 1989 Канзас, США
8 Перемога 8–0 Алан Джеймісон KO 1 29 березня 1989 Канзас, США
7 Перемога 7–0 Лі Мур KO 2 24 лютого 1989 Convention Hall, Нью-Джерсі, США
6 Перемога 6–0 Треор Алі TKO 4 (6), 0:53 9 лютого 1989 Felt Forum, Нью-Йорк, США
5 Перемога 5–0 Майк Фоулі KO 1 24 січня 1989 Four Seasons Arena, Монтана, США
4 Перемога 4–0 Елвін Еванс KO 1 17 січня 1989 Premier Center, Мічиган, США
3 Перемога 3–0 Джо Адамс KO 1 12 січня 1989 Оклахома, США
2 Перемога 2–0 Тоні Дьюар KO 1, 0:41 30 листопада 1988 Cobo Hall, Детройт, США
1 Перемога 1–0 Вільям Мухаммад TKO 1 (4) 10 листопада 1988 Felt Forum, Нью-Йорк, США

Фільми та серіали
  • They Live (1988)
  • Роккі-5 (1990)
  • Сибіл (1996)
  • Трійка з Західного Мемфісу (2005)
  • Walk On (2005)

Примітки
  1. Morrison's blood tests negative for second time – boxing. ESPN. 27 квітня 2007. Процитовано 30 липня 2014.
  2. Tommy Morrison: Ex-World Champion Dies At 44. Sky News. 3 вересня 2013. Процитовано 30 липня 2014.
  3. https://www.worldboxingnews.net/2019/11/16/tommy-morrison-widow-false-hiv-diagnosis/
  4. Timothy David “Tim” Morrison (1944-2014). Find A Grave Memorial. 10 серпня 2019.
  5. Putnam, Pat. Tommy Morrison. Vault.
  6. Clinkscales, Jason (3 вересня 2013). Tommy Morrison, Tommy ‘The Machine’ Gun, AIDS And The Death Of A Complicated Champion. The Sportsfan Journal.
  7. Tommy Morrison obituary. The Guardian. 11 вересня 2013. Процитовано 4 січня 2015.
  8. Tommy Morrison obituary. „The Guardian”. Процитовано 12 вересня 2013.
  9. Сайт Find A Grave (англ.)
  10. Personalidade: John Wayne (EUA). InterFilmes.com. Процитовано 7 жовтня 2019.
  11. Tommy Morrison, Boxer and Co-Star in ‘Rocky V,’ Dies at 44. „The New York Times”. Процитовано 3 вересня 2013.
  12. Tommy Morrison: Boxer who won the world title but couldn't overcome his personal demons. „The Independent”. Процитовано 4 вересня 2013.
  13. Tommy Morrison. BoxRec. Процитовано 9 травня 2017.
  14. Tommy Morrison. Filmow. Процитовано 17 травня 2017.
  15. Znany piesciarz Tommy Morrison nie zyje. Fakt.pl. Процитовано 7 вересня 2019.
  16. Tommy Morrison, gwiazda filmu „Rocky V”, nie zyje. Onet.pl. Процитовано 7 вересня 2019.
  17. Tommy Morrison. Listal. Процитовано 17 травня 2017.
  18. Morrison KOs student in restaurant. Baltimore Sun. Associated Press. 8 грудня 1993.
  19. Morrison pleads guilty to assault. Tulsa World. 28 січня 1994.
  20. More Boxing. Orlando Sentinel. 29 жовтня 1996.
  21. T. Morrison In Trouble Again. CBS News. Associated Press. 11 лютого 2009. Процитовано 10 червня 2012.
  22. Nelson, Melissa (19 січня 2001). Morrison's release delayed because of discipline problem. AP Online.
  23. Events in Tommy Morrison's boxing career. Kansas City Star. 13 лютого 2011.
  24. „Rocky”, Tyson i sterydy… Bokser, ktory nie uwierzyl w AIDS. Weszlo. Процитовано 7 вересня 2019.
  25. Vester, Mark (15 січня 2007). Morrison tests negative for HIV, fight delayed. BoxingScene. Процитовано 9 червня 2012.
  26. Zmarl Tommy Morrison, byly mistrz swiata mial 44 lata. Wirtualna Polska. Процитовано 9 травня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.