Томса Володимир Богумілович

Томса Володимир Богумілович (1830, Прага — 1895) — чеський фізіолог, професор фізіології Київського Університету, дійсний статський радник. Праці присвячені вивченню іннервації кровоносних судин і питанням фізіології симпатичної нервової системи. Засновник першої фізіологічної лабораторії в Києві.

Володимир Богумілович Томса
рос. Владимир Богумилович Томса
чеськ. MUDr. Vladimír Tomsa
Народився 17 (4) серпня 1831(1831-08-04)
Прага, Австро-Угорська імперія
Помер 5 квітня (4 квітня) 1895(1895-04-04) (63 роки)
Прага, Австро-Угорська імперія
Місце проживання Австро-Угорська імперія, Російська імперія
Країна  Австро-Угорщина
Національність чех
Діяльність фізіолог
Alma mater Празький університет
Галузь фізіологія, анатомія
Заклад Київський університет Святого Володимира
Посада Rector of Charles Universityd
Ступінь доктор медицини
Науковий керівник Карл Людвіг
Відомі учні Віктор Субботін, Євген Афанасьєв, Микола Рогович
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
(1871)
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
(1874)

Біографія

Народився у Празі, навчався у гімназії. Закінчив медичний факультет Празького Університету у 1854 році, отримавши ступінь доктора медицини. У 1859 отримав ступінь доктора хірургії. З 1854 працював прозектором при кафедрі анатомії, а з 1856 - асистентом кафедри патологічної анатомії. У 1859 році пішов добровольцем на австро-італійську війну, був батальйонним лікарем у 48-му австрійському піхотному полку.

Після закінчення війни Томса був переведенний до Військово-медичної академії у Відні, де він працював асистентом кафедри фізіології під керівництвом Карла Людвига. Окрім того читав лекції з гістології. Після від'їзду Людвига до Лейпцігу 1865 року виконував обов'язки професора фізіології і медичної фізики.

У тому ж 1865 року отримав ступінь доктора медицини в Університеті святого Володимира, а також призначений екстраординарним професором кафедри фізіології цього університету. З 1867 призначений ординарним професором. Читав курси фізіології, патологічної анатомії (1875-76), окремий курс фізіологій для студентів фізико-математичного факультету.

Створив першу фізіологічну лабораторію у приміщенні студентської лазні. Свої роботи у лабораторії здійснювали Віктор Субботін, Євген Афанасьєв, Микола Рогович, А.Л. Рава.[1]

Короткий час з вересня 1883 до січня 1884 року виконував обов'язки декана медичного факультету Київського університету.[2] Навесні 1884 року повернувся до Праги, прийнявши обов'язки ординарного професора Празького університету.

Наукова діяльність

Досліджував фізіологію кровообігу, лімфообігу, іннервації шкіри і судин. Опублікував кілька десятків робіт, здебільшого німецькою і чеською мовами. Написав російською підручник фізіології, що залишився незакінченим.

Примітки
  1. Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001). Лаборатория в бане. Легенди і бувальщина київської медицини. Київ: Століття. с. 32. с. 304.
  2. Список деканів медичного факультету Київського університету. Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 14 березня 2014.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.