Карлів університет
Ка́рлів універси́тет (також: Празький університет, чеськ. Univerzita Karlova, лат. Universitas Carolina, нім. Karls-Universität, англ. Charles University) — університет у столиці Чехії місті Празі. Це найстаріший університет у Чехії (заснований у 1347 році), був першим університетом у Священній Римській імперії, на слов'янських землях і в Центральній Європі загалом, один з найстаріших університетів у світі.
| Карлів (Карловий) університет | |
|---|---|
 | |
 | |
| Філософський факультет Карлового університету, січень 2008 року | |
| 50°05′18″ пн. ш. 14°24′13″ сх. д. | |
| Назва латиною | Universitas Carolina Pragensis |
| Тип | публічний |
| Країна |
 Чехія[1] |
| Розташування | ПрагаПрага |
| Назва на честь | Карл IV |
| Засновано | 1347 або 1348 [2] |
| Засновник | Карл IV |
| Ректор | професор Томаш Зима (Tomáš Zima) |
| Студентів | бл. 50 000 студентів |
| Співробітників | 9156 осіб (2019)[3] |
| Приналежність | Міністерство освіти Чеської республіки |
| Членство у |
|
| Складається з | Факультет мистецтв Карлового університету, Faculty of Mathematics and Physics, Charles Universityd, педагогічний факультет Карлового університетуd, Faculty of Social Sciences, Charles University in Pragued, Fakulta tělesné výchovy a sportu Univerzity Karlovyd, Faculty of Humanities, Charles University in Pragued, Central Library – Charles Universityd, Ústav jazykové přípravy, Praha, Hloubětínd, Institute of Classical Archaeologyd, Q59618182?, Environment Centred, CERGE-EI і Науковий факультет Карлового універсиету Прагиd |
| Мова викладання | чеська |
| Випускники | Категорія:Випускники Карлового університету |
| Штаб-квартира | Прага[1] |
| Сайт | www.cuni.cz/ |
 | |
 Карлів університет у Вікісховищі | |
Історія
Заснування університету відбулося за ініціативою Карла IV. 26 січня 1347 року Папа Климент VI підписав буллу про заснування університету за зразком Паризького. У 1654 році в рамках політики рекатолізації Богемії імператор Фердинанд ІІ передав його в управління єзуїтам. Університет перейменували на Карло-Фердинандів, а в 1882 році поділили на чеську та німецьку частини. З 1920 року чеська частина має назву Карлів. Німецький університет у 1921—1939 роках розташовувався в Ліберці (Райхенберзі) на півночі Богемії. З кінця 1940-х Collegium Carolinum працює в Мюнхені.[5]
Університет став першим німецькомовним університетом і навчання велося німецькою до кінця 19 століття.
З 1882 до 1939 в університеті існують одночасно чеські та німецькі потоки. У 1902—1903 роках ректором університету був український хімік Іван Горбачевський. Після поразки нацистської Німеччини, за часів панування якої чеський потік було скасовано, з 1945 року університет став повністю чеськомовним.
Карлів університет входить до списку 300 найкращих університетів світу за рейтингом «The Academic Ranking of World Universities» (ARWU)[6].
Факультети університету
- три теологічні (католицький, евангелістський і гуситський);
- шість медичних (з них 3 в Празі, по одному в Плзені і Градці-Краловому і фармацевтичний факультет, також у Градці-Краловому);
- фізико-математичний (фізика, математика, інформатика);
- юридичний;
- філософський;
- педагогічний;
- соціальних наук (економіка, менеджмент, журналістика, міжнародні відносини);
- природничий;
- фізичної культури і спорту (менеджмент);
- гуманітарних наук.
Інститути факультету соціальних наук
- Інститут політології і міжнародних відносин (міжнародні відносини, політологія)
- Інститут міжнародного краєзнавства (міжнародне краєзнавство)
- Інститут економічних наук (економічна теорія, економіка)
- Інститут соціології (соціологія і соціальна політика)
- Інститут комунікацій і журналістики (ЗМІ та комунікація, журналістика)
Університет також має кілька музеїв та ботанічний сад.
Відомі особи, пов'язані з університетом
- Іван Горбачевський — хімік і біохімік,
- Білоус-Савченко Володимир Іванович — старшина Дієвої армії УНР
- Любор Нідерле — професор Празького університету, археолог, етнолог, етнограф та історик-славіст.
- Дмитро Демчук — громадсько-політичний діяч
- Йозеф Достал — ботанік
- Карел Домін — ботанік
- Франц Кафка — письменник
- Ян Палах — чеський громадський активіст
- Йозеф Вацлав Сладек — чеський байкар та перекладач
- Ян Гус — магістр, викладач богослов'я, двічі ректор університету
- Саша Боровик — американський юрист українського походження
- Ян Філіп — археолог.
- Іван Гавел — кібернетик та когнітивіст, директор Центру теоретичних досліджень Карлова університету
- Оглоблін Олександр Олексійович — аргентинський вчений-ентомолог
- Борковський Іван — український і чехословацький археолог
- Мірослав Грох — історик і політичний теоретик
- Ярослав Зика — письменник-фантаст і професор хімії, у 1953–70 роках очолював кафедру аналітичної хімії на факультеті природничих наук, в 1965–68 був деканом фізико-математичного факультету.
- Якоб Фелікс — румунський бактеріолог і гігієніст.
- Мирослав Вернер - чеський єгиптолог
- Антонін Голі - чеський хімік
Див. також
- Історія Карлового університету
- 4339 Альмаматер — астероїд, названий на честь навчального закладу до його 650-ти ліття[7].
- Чеський технічний університет
- Вища школа економіки (Прага)
Примітки
- Administrativní registr ekonomických subjektů
- Шаблон:Університет: категорія Категорія:Навчальні заклади, засновані 1348 не існує.
- https://cuni.cz/UK-4054.html
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- Шарій, Андрій (2018). Коріння і Корона (українська). Київ: ДІПА. с. 210–211. ISBN 978 617 7606 07 8.
- Academic Ranking of World Universities 2012(англ.)
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела та література
- Віднянський С. В. Карловий університет, Празький університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 113. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.