Торвальд Мандрівник

Походив з роду Барда з Алля (Норвегія), належав до ісландського клану Скідунґів. Батько — Кодран, що жив у Ґільї, у Вантсдалі неподалік від узбережжя Ґунавлой.[1]

Життя Торвальда також описане в «Сазі про Торвальда-мандрівника» (ісл. Þorvalds þáttr). Сага оповідає, що у другій половині Х-го століття він брав активну участь в християнізації Ісландії. Прийнявши християнство за кордоном, у 980 році Торвальд повернувся до Ісландії з Саксонії, привізши зі собою німецького єпископа Фрідрека (ісл. Friðrekr), про якого мало що відомо. Спроби Торвальда навернути ісландців до християнства не мали великого успіху. Ісландські погани його висміювали і зрештою змусили втекти з Ісландії після конфлікту, в якому загинуло двоє людей. Торвальд та Фрідрек стали жертвами наклепів з боку язичників. Сага оповідає, що погани намагалися спалити Фрідрека у його домі, проте трапилося надприродне чудо, яке перешкодило їм у цьому.

Наприкінці свого життя Торвальд вирушив до Єрусалиму, а звідти до Греції, де користувався великою пошаною у константинопольського імператора та візантійського духовенства через своє високе благочестя. Повідомляється також, що візантійський імператор послав його на Русь, де Торвальд заснував монастир при церкві святого Йоана Хрестителя, у якому і закінчив своє життя як монах.

Ці дані доповнює й інша сага, де йдеться про паломництво Торвальда до Єрусалиму та Міклагарду (Константинополя) а потім до Києва, «по східному березі Дніпра» та про його смерть на Русі, неподалік від Полоцька, де його було поховано у пагорбі поблизу церкви Йоана Хрестителя. Літописець зазначає теж, що «і його називають святим». На підтвердження приводиться строфа скальда (поета) Бранда Мандрівника який побував там де «похований святий (Торвальд) у горі при церкві Йоана».

Приблизний переклад з датської:

Foer jeg med herlig Lære, — Йду я зі славетним вченням Høre dog vilde mig ingen, — Проте ніхто не хоче мене чути Goden Hæder fra Guldets — Добру золоту славу Giver førte vi næppe; — Ішли ми майже не роздаючи Ej med Gjævhed den Gamle — Ані стару на марне Galed fra Hedningehjalet — Ворону язичництва Ligemod Skjalden, den Gydje — Як і чаклунку ворожку Gud vil ødelægge!" — Бог знищить! [2]

• С. Хведченя. Давньоісландські саґи як джерело з історичної географії: подорож Торвальда Кодранссона у святу землю і його перебування на теренах Русі (початок ХІ ст.) // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) за вересень-жовтень. — С. 200—213. ISSN 0130-5247

• Торвальд, сын Кодрана, ісландскі падарожнік і місіянер^{[недоступне посилання з липня 2019]} (біл.)
• Подорож Торвальда Кодранссона на Святу Землю і його перебування на теренах Київської Русі (укр.)