Скальди

Ска́льди (норв. Skald, ісл. Skáld) норвезькі та ісландські поети, співці та декламатори ІХХІІІ ст..

Скальд Еґіль Скатлаґрімссон, мініатюра з рукописної книги XVII ст.

Скальди жили переважно при дворах і дружинах конунгів. Вони складали величальні пісні, окремі строфи з різних приводів, а також вірші, в яких ганьбили ті чи інші явища або особи. За добрий твір скальд міг отримати цілий статок.

Перші скальди з'явилися в Норвегії. У Х ст. мистецтво скальдів отримало широкий розвиток у Ісландії. Відтоді більшість найвідоміших скальдів при дворах скандинавських правителів були ісландцями.

Основні жанри поезії скальдів:

  • драпа — бойова пісня, що уславлює подвиги конунга, його дружини й увиразнює героїчні ідеали.
  • нід — лайлива, грубо дотепна, злободенна пісня про ворогів і недругів.
  • віса

Пісні скальдів, що виконувалися ними самими зазвичай без музичного акомпанементу, в усній традиції зберігались протягом століть.

Дотепер збереглися вірші бл. 300 скальдів. Найвідоміші норвезькі скальди Браґі Боддасон, Торб'єрн Горнклові (IX ст.), Еґіль Скатлаґрімссон, Кормак Егмундарсон (X ст.), Сноррі Стурлусон (кін. ХІІ — 1-а пол. ХІІІ ст.) тощо.

Вірші скальдів вважаються достовірним історичним джерелом.

Див. також

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.