Торгові ряди (Біла Церква)

Існує дві версії щодо розшифровки абревіатури БРУМ:

• перша говорить, що назва розшифровується як «Браницьких Універсальний Магазин»,
• друга, що це радянська назва будівлі і означає «Білоцерківський Районний Універсальний Магазин».

Торгові ряди збудовані на Базарній площі на замовлення Ф. К. Браницького. Контракт на будівництво укладений в травні 1801 р. Виконавцем був казенний селянин Калузької губернії, мулярський майстер Міна Кузнєцов. Закінчено будівництво близько 1806 р. Оригінально вирішений торговий комплекс площею близько 5000 м² був розрахований на 85 крамниць.

Квадратні в плані Торгові ряди утверджували конфігурацію майдана, а чотири аркових входи — напрями основних осей забудови, які сформували архітектурно-планувальну структуру нового центру міста. Вирішені у стилі раннього класицизму, торгові ряди звернуті на площу відкритими аркадами, які перериваються парадно оформленими портиками, розміщеними по осі чотирьох фасадів. Ці портики відігравали велику композиційну роль, замикаючи перспективу чотирьох взаємоперпендикулярних вулиць, розпланованих по осях квадратної Базарної площі.

Одноповерхова, цегляна, квадратна в плані споруда рядів має відкритий внутрішній двір площею 1300 м². У зв’язку з перепадом рельєфу її північно-західна частина піднята на високий цоколь-підмурок з підвалом. По зовнішньому і внутрішньому периметрах до склепінчастих торгових приміщень примикають криті аркові галереї. В центрі кожного з чотирьох фасадів були проїзди у внутрішній двір, оформлені двоколонними портиками з трикутними фронтонами, оздобленими рельєфними зображеннями родового герба Браницьких. Центральний вхід має високі гранітні сходи. Аркада — галерея торгових рядів створювала зручності для покупців і для продавців, бо захищала від сонця і негоди, у внутрішній дворик заїжджали вози з товарами. Високий цоколь головного фасаду збільшував висоту споруди, дякуючи чому художнє трактування фасаду добре сприймається з усіх сторін, сприяє її урочистому вигляду, приховує приземкуватість будівлі.

До пожежі 1973 року призначення Торгових рядів не змінювалось, і відновилося в останні роки. Після пожежі, коли згорів дах рядів і перекриття галерей, надходили пропозиції знести будівлю, щоб звільнити місце для майбутнього театру, однак за сприяння голови республіканського товариства охорони пам’яток історії і культури (УТОПІК) П. Тронька вдалося відстояти цю місцеву пам’ятку, яка творить своєрідне та історичне обличчя центру міста.

БРУМ досі використовується за призначенням — тут розміщені магазини і кафе. На території проходять різні фестивалі та культурні акції зокрема свято квітів, коли навколо Торгових рядів створюють свої виставки всі навчальні заклади Білої Церкви.

Особлива вартість цієї пам’ятки в тому, що вона є однією з небагатьох уцілілих будівель такого призначення. «Будівля гостинного двору в Білій Церкві найбільш цільна і типова споруда такого роду в Росії», писав у 1915 р. відомий дослідник історії архітектури Г. К. Лукомський.

• 
  Центральний фасад. Вигляд з правого боку
• 
  Галерея
• 
  Вигляд з північного боку
• 
  Східний фасад
• 
  План першого поверху
• 
  Вигляд у ХІХ ст.
• 
  Торгові ряди на картині С.Масловського

• Срібняк М. Л., Федотов В. М. Біла Церква. Історико-архітектурний нарис. — К.: Будівельник, 1966 — С. 21
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 1. — К.: Будівельник, 1983 — С. 128-129
• Памятники истории и культуры Украинской ССР. Каталог-справочник. — К.: Наукова думка, 1987 — С. 234
• Біла Церква. Шлях крізь віки. — Біла Церква: Буква, 1994 — С. 314-315
• Федотов В. М. Біла Церква: нотатки архітектора міста. — Біла Церква, 1998 — С. 22-23

• Київська область туристична | Торгові ряди^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}