Торпедування свердловин

Торпедування свердловин (англ. borehole shooting, torpedoing of boreholes; нім. Bohrlochsprengen, Bohrlochtorpedieren, Torpedierung von Bohrungen) — вибухові роботи (підривання заряду вибухової речовини), що проводяться в свердловинах за допомогою торпед з метою ліквідації аварій (напр., прихвату бурильних і обсадних труб), інтенсифікації припливу нафти і газу до свердловин шляхом збільшення тріщинуватості гірських порід, руйнування і відкидання від вибою свердловин металевих предметів, які не вдається витягнути, руйнування щільних піщаних пробок, чистки фільтрів, утворення каверн при забурюванні нового стовбура свердловини і інш.

З історії метода

у 1865 р. відставний американський полковник Е. Робертс отримав патент на «вибухову торпеду» (метод «торпедування» навколовибійної зони свердловини), який передбачав підривання на дні свердловини нітрогліцеринового заряду ВР для утворення тріщин-колекторів і більш швидкого надходження нафти. Практичне застосування винайденого способу перебільшило всілякі очікування, торпедовані свердловини без перебільшення отримували «друге життя», крім того, після вибуху значно жвавішали притоки нафти і в сусідніх свердловинах. Пояснюється це не тільки ефектом утворення тріщин навколо ініційованої свердловини, але й наслідками трясіння гірського масиву, внаслідок чого рідина (нафта) насичена газом виділяє газ із розчину, чим збільшує навколишній тиск і видобуток зростає. Тобто струс масиву переводить газ з розчиненого в газоподібний стан і робить його активним агентом тиску.

Цікаво, що полковник Робертс установив тверду таксу за користування патентом, яку знала й поважала вся нафтова Америка: з кожної свердловини $100-200 і роялті в розмірі 1/15 майбутнього видобутку. Проте його технічне рішення було настільки популярним, що знайшлися охочі скористатися патентом безкоштовно. Робертс найняв детективів агенції Пінкертона й витратив понад $250 тис. на судові справи, організувавши найбільший в історії США судовий захист винахідницького патенту. Успішний захист! У 1922—1927 рр. в районі Борислава вперше в Галичині було виконано 57 спроб торпедування з яких 23 були успішними. Метод торпедування Робертса припинив своє застосування 5 травня 1990 р. з причини вичерпання запасів знятого з виробництва вибухового нітрогліцерину (іншими ВР здійснюється дотепер).

Подальшим розвитком ідеї «торпедування» став гідравлічний розрив пласта («фрекінг»), який передбачає створення тріщин високої провідності в цільовому пласті для забезпечення припливу видобувного флюїду (нафти, газу, конденсату).

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.