Торґні Ліндґрен
| Густав Торґні Ліндґрен | ||||
|---|---|---|---|---|
| Gustav Torgny Lindgren | ||||
 | ||||
| Народився |
16 червня 1938 Раггше, Нурше Вестерботтен, Швеція | |||
| Помер |
16 березня 2017 (78 років) Рімфорсаd, Чінда, лен Естерйотланд, Швеція ·рак шлунка | |||
| Громадянство |
 Швеція | |||
| Діяльність | Письменник, поет | |||
| Мова творів | шведська | |||
| Роки активності | 1965-2017 | |||
| Членство | Шведська академія | |||
| Діти | Ylva Petterssond | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Торґні Ліндґрен у Вікісховищі | ||||
Густав Торґні Ліндґрен (швед. Gustav Torgny Lindgren; 16 червня 1938, Раггше, Нурше, Вестерботтен — 16 березня 2017, Рімфорса, Чінда, Естерйотланд[1]) — шведський поет і прозаїк.
Життєпис
Торґні Ліндґрен народився 16 червня 1938 року в Раггше, комуна Нурше, лен Вестерботтен у сім'ї Андреаса Ліндґрена та Гельґи Бйорк.
Торґні навчався в Умео на вчителя, та працював вчителем до середини 1970-х. Декілька років він брав активну участь в політичній діяльності в складі шведської соціал-демократичної партії.
У 1980-х Торґні Ліндґрен навернувся у католицизм.
Ліндґрена-поета знають з 1965-го року, який є дебютним для Торґні. Та на письменницький прорив довелося чекати до 1982, року видання прозового твору Слід змія на скелі (Шведською: Ormens väg på hälleberget). Ліндґрена перекладено більш ніж тридцятьма мовами, він є одним з найбільш міжнародно успішних шведських письменників сучасності. У 1991-му році він став членом Шведської Академії.
Слід змія на скелі
Слід змія на скелі оповідає історію сім'ї рільників у бідному регіоні північної частини Швеції дев'ятнадцятого століття. Сім'я, яка раніше володіла своєю землею, змушена продати свій наділ дешево через лютуючий з року в рік голод. Новий власник збирає ренту, поки бідна сім'я має гроші, та коли їх не стає, новий власник експлуатує жінок.
«Слід змія на скелі» неочікувано тонка новела, завдяки широкості змісту та особливо через те, що події сягають трьох поколінь. Мова тут міцна та спартанська, до того ж відчутний вплив місцевого діалекту. Основною темою є сімейна боротьба за виживання, для котрої мати і донька виявляються змушеними докладатися до задоволення кредитора.
Ця новела названа однією з найкращих праць Торгні Ліндгрена. За мотивами саме цієї новели у 1986-му році Бо Відеберг зняв фільм «Шлях Змія».
Бібліографія
- Plåtsax, hjärtats instrument (1965)
- Dikter från Vimmerby (1970)
- Hur skulle det vara om man vore Olof Palme? (1971)
- Hallen (1975). ISBN 91-1-751161-5
- Brännvinsfursten (1979). A book about Lars Olsson Smith. ISBN 91-1-791042-0
- The Way of a Serpent (Ormens väg på hälleberget) (1982/1990). ISBN 91-1-811692-2 / ISBN 0-00-271817-0
- Merabs skönhet (1983). ISBN 91-1-831412-0
- Övriga frågor (1983). ISBN 91-7448-214-9
- Bathsheba (Bat Seba) (1984/1989). ISBN 91-1-841262-9 / ISBN 0-00-271271-7
- Legender (1986). ISBN 91-1-861122-2
- Skrämmer dig minuten (1986)
- Light (Ljuset) (1987/1992). ISBN 91-1-871472-2 / ISBN 0-00-271171-0
- Sweetness (Hummelhonung) (1995/2000). ISBN 91-1-912432-5 / ISBN 1-86046-656-7
- I Brokiga Blads vatten (1999). ISBN 91-7263-086-8
- Hash (Pölsan) (2002/2005). ISBN 91-1-301044-1 / ISBN 1-58567-651-9
- Dorés bibel (Doré's Bible) (2005).
- The Stories (Berättelserna) (2003). ISBN 91-1-301208-8
- Norrlands akvavit (2007).
Екранізації творів
У 2013 році вишов український фільм Брати. Остання сповідь, знятий українською режисеркою Вікторією Трофіменко за мотивами роману «Джмелиний мед» Торгні Ліндгрена.
Переклади українською
Українською мовою перекладено дві книги Торґні Ліндґрена: «Джмелиний мед»[2] та «Слід змія на скелі»[3]. Обидва видання з'явилися 2002-го року у львівському видавництві «Кальварія», у перекладі Ольги Сенюк[4].
- Торґні Ліндґрен. Джмелиний мед / Переклад зі шведської: Ольги Сенюк. Львів: Кальварія. 2002. 128 стор. ISBN 966-663-052-4
- Торґні Ліндґрен. Слід змія на скелі / Переклад зі шведської: Ольги Сенюк. Львів: Кальварія. 2002. 104 стор. ISBN 966-663-069-9
- Торґні Ліндґрен. Пьольса / Переклад: Наталя Іваничук. Київ: Видавництво Анетти Антоненко, 2019. — 192 с.