Траншея
Транше́я (фр. tranchée — «рів», «котлован», «канава») — польова фортифікаційна споруда: вузький, довгий і глибокий рів з двостороннім або однобічним бруствером. Траншея як оборонна споруда служить перш за все вогневою позицією для механізованих підрозділів (піхоти), а також укриттям для особового складу і матеріальної частини, що захищає їх від звичайних засобів ураження і деякою мірою від уражаючих факторів ядерного вибуху.
Крім того, траншея використовуються як засіб сполучення уздовж фронту і створюють сприятливі умови для маскованого розташування піхотних (механізованих) підрозділів на позиціях. У бойовому відношенні траншеї обладнувалися окопами для спостерігачів, автоматників і кулеметників, кулеметними і мінометними майданчиками, бійницями, ходами сполучення, укриттями (ніші, бліндажі і т. ін.).
Глибина траншеї повного профілю досягає 110—150 см. Розташування траншеї на місцевості повинне забезпечувати хороший огляд і обстріл на 400 м і більше. Траншею можна розташовувати на передньому і зворотному скатах висот; найзручнішим містом є бойовий гребінь. Накреслення траншеї в плані має бути ламане або криволінійне. Відриваються траншеї вручну і за допомогою траншейних машин.
У будівництві, гірничій справі
Траншея — це відкрита виїмка в ґрунті шириною 1,5 — 3,5 м і завглибшки до 4,5 м, як правило трапецієпподібного перетину, і необхідною довжиною (від десятків метрів до тисяч кілометрів, при прокладці газо-нафтопроводів). Траншею великих розмірів називають ровом.
Див. також
Посилання
- Траншея // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 195. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Толковый Словарь военных терминов (рос.)
- Блок-пост. Устройство, тактика действий личного состава (рос.)
- Окоп мотострелкового отделения Советской Армии (рос.)