Требник
Тре́бник — церковна книга, яка містить тексти богослужіння і моління, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби) і не пов'язані із святими місцями (церква, престол) та церковним календарем (свята, обходи). Требник використовується для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та містить пасхалію й ін. Як конечна богослужбова книга, Требник був перекладений у IX ст. з грецької мови на церковно-слов'янську.
![](../I/%D0%95%D0%B2%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BE%D0%BD_(%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8B_1646_%D0%B3%D0%BE%D0%B4).png.webp)
1646 року в українській церкві був опублікований так званий Требник Петра Могили (що був опрацьований і виданий завдяки зусиллям митрополита Петра Могили). Цей требник мав чини, не відомі в інших церквах: на відкриття мощей, посвячення монастирів тощо.
Цікаві факти
У с. Колочава (Закарпаття) у 2010 р. відкрито пам'ятник місцевому рукописному требнику (пам'ятці сакральної творчості XVIII ст.) — «Перлу дорогоцінному», автором якої є Іван Лугош.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання
- Требник // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1924-1925. — 1000 екз.
- Треба // Українська Релігієзнавча Енциклопедія