Тревор Бербік

У квітні 1979 року в бою за титул WBC Континентальної Америки у важкій вазі Бербик зустрівся з Бернардо Меркадо. В аматорах Бербик переміг Меркадо, однак у їхній єдиній професійній зустрічі, Бербик програв нокаутом у першіму ж раунді, поймав жорсткий удар за 10 секунд до кінця раунду.

У травні 1979 року у бою за титул Чемпіона Канади у важкій вазі Бербик переміг технічним нокаутом у 7 раунді Графа Маклії.

У 1980 році Бербик зустрівся з Джоном Тейтом. Цей бій проходив у андеркарті поєдинку між Шугаром Реєм Леонардом і Роберто Дюраном. Бербик нокаував Тейта ударом, який прийшовся по задній частині голови і Тейт втратив свідомість. Ця перемога дозволила Бербику вийти на титульний бій з Ларрі Холмсом.

У квітні 1981 року Бербик зустрівся з чемпіоном світу у важкій вазі по версії WBC Ларрі Холмсом. Фаворитом у цьому бою був Холмс (ставки на нього приймалися з розрахунку 50 до 1) Бербик виявив серйозний спротив Холмсу, ставши першим боксером, який протримався з Холмсом до кінця з моменту завоювання ним чемпіонського титулу. Тим не менше Холмс переміг одноголосним рішенням суддів.

У липні 1981 року Бербик зустрівся з Конроєм Нельсоном. На кону стояв титул чемпіона Канади і вакантний титул Чемпіона Британії і Британської Співдружності у важкій вазі. Бербик переміг нокаутом у 2 раунде..

У грудні 1981 року Бербик зустрівся з 39-літнім Мохаммедом Алі. Алі, незважаючи на успіхи у матеріальнім плані, знову вирішив вийти на ринг, але він був приголомшений тим, що ніхто з провідних боксерів не хоче з ним битись, а також, атлетичні комісії більшості штатів не збирались видавати йому ліцензію на бій через стан його здоров'я. Не дивлячись на всі перешкоди, Алі вдалось отримати дозвіл на бій на Багамах, з канадським бійцем важкої ваги Тревором Бербиком. Мохаммед виглядав набагато краще, ніж у бою з Холмсом, і навіть домінував у п'ятому раунді. Однак, не дивлячись на це, Алі програв одноголосним рішенням суддів у 10-раундовому поєдинку. Після цього поєдинку Мохаммед оголосив про завершення кар'єри і більше ніколи не виходив на професійний ринг.

У червні 1982 року переміг одноголосним рішенням суддів непереможного Грега Пейджа.

У жовтні 1982 року зустрівся з Ренальдо Снайпсом. У 1 раунді Снайпс відправив Бербика у флеш-нокдаун. У ближньому бою Снайпс з мінімальною перевагою переміг одноголосним рішенням суддів.

У травні 1983 року зустрівся з колишнім чемпіоном у важкій вазі С Т Гордоном. Гордон переміг одноголосним рішенням суддів.

У вересні 1983 року зустрівся з Кеном Лакустой. Бербик переміг нокаутом у 10 раунді.

У вересні 1984 року зустрівся з Андорсом Ерні Барром. Бербик переміг нокаутом у 4 раунді.

У червні 1985 року у бою за титул чемпіона США по версії USBA Бербик переміг технічним нокаутом у 11 раунді Девіда Бея

У серпні 1985 року Тревор Бербик переміг одноголосним рішенням суддів непереможного Мітча Гріна.

У березні 1986 року Тревор Бербик зустрівся з непереможним чемпіоном світу у важкій вазі по версії WBC Пінклоном Томасом. Фаворитом у цьому поєдинку був Томас (ставки на нього приймалися з розрахунку 6,5 до 1). Бербик переміг одноголосним рішенням суддів .

У листопаді 1986 року Тревор Бербик вийшов на ринг проти Майка Тайсона. Цей бій отримав назву Судний день[en]. Бербик лише у лютому 1986 року завоював титул чемпіона і проводив тільки перший захист. У 1 раунді Бербик пішов з Тайсоном у відкритий бій, але пропустил кілька жорстких ударів і припинив атакувати. За 20 секунд до кінця раунду Тайсон пробив лівий боковой, Бербик з ледве втримався на ногах, на останніх секундах Бербик був на грані нокауту. Уже на перших секундах 2-го раунду Тайсон провів серію ударів, відправивши Бербика у нокдаун, Бербик підвівся. За 40 секунд до кінця раунду Тайсон провів правий аперкот у щелепу, а потім ще лівим хуком потрапив у голову Бербика. Бербик на момент прижався до Тайсону, а потім впав. Бербик двічі намагався встати, але щоразу втрачав рівновагу. З третьої спроби він підвівся, але його сильне хитало. Рефері зупинив бій. За цей бій Тайсон заробив 1,5 млн $, а Бербик 2,1 мільйона доларів. Після цього бою Тайсон встановив 2 світових рекорди, ставши самим молодим чемпіоном у важкій вазі і ставши першим боксером, чий удар змусив суперника підводитись і падати три рази підряд. Одночасно з ним рекорд встановив Кевін Руні (йому на той момент було 27 років), ставши наймолодшим тренером, який привів підопічного до чемпіонського титулу.

У жовтні 1987 року переміг технічним нокаутом у 3 раунді Лоренцо Бойда.

У червні 1988 року в ілюмінаторі IBF програв одноголосним рішенням суддів чемпіону США по версії USBA Карлу Вільямсу. Карл Вільямс перейшов у положення для можливого в суперважкій вазі пострілу у понеділок увечері, прийнявши одноголосне рішення у 12 раунді над минулим чемпіоном Тревором Бербиком. У Вільямса громоздились очки за ефективний лівий джеб впродовж його шляху до кривого рішення в «сірому» відбірковому бою по версії IBF у суперважкій вазі між двох кращих претендентів. Berbick, котрий був колишнім чемпіон WBC у суперважкій вазі набрав темп у середині бою, але Вільямс зумів прописати декілька ефективних ударів. У Вільямся стався розрив шкіри поруч з правим оком у 6-му турі, але поріз кровоточив нечасто і, здавалося, не турбував." — Ассошиейтид Прес неофіційний АП --система показників — 118—109 Вільямс .Вільямс втратив момент для проведення у 8-му раунді.

У лютому 1989 року програв одноголосним рішенням суддів Джеймсу Бастеру Дагласу.

У липні 1990 року переміг технічним нокаутом у 6 раунді Джеффа Сімса.

У березні 1994 року переміг одноголосним рішенням суддів Денні Воффорда.

У липні 1994 року переміг нокаутом у 4 раунді Пола Філлпса.

У вересні 1994 року переміг роздільним рішенням суддів непереможного Мелвіна Фостера.

У березні 1995 року у бою за титул WBC Континентальної Америки програв одноголосним рішенням суддів Джиммі Тандеру.

У серпні 1995 року переміг технічним нокаутом у 3 раунді Брюса Джонсона.

У квітні 1996 року переміг технічним нокаутом у 4 раунді Кена Сміта.

У вересні 1996 року переміг одноголосним рішенням суддів Луїса Монако.

У жовтні 1996 року Бербик зустрівся з непереможним американцем Хасимом Рахманом. Бербик вийшов на бій з явною перевагою. На початку 1-го раунду Рахман пробив довгий правий хук у голову. Бербик похитнувся. Рахман повторив цей ж удар у щелепу. Канадець рухнув на канвас. Він піднявся на рахунок 5.. Рахман зразу ж кинувся добивати. Він притиснув супротивника до канатів і провів кілька серій ударів у голову. Бербик був на грані нокауту, але зміг вистояти. Більшу частину першого раунду він простояв в блоку. Не дивлячись на односторонній дебютний раунд, бій у підсумку пройшов всю дистанцію. По закінченні поєдинку всі судді з великою перевагою віддали перемогу Хасиму Рахману. Це був останній бій Бербика у США.[1].

У вересні 1997 року у бою за вакантний інтерконтинентальний титул IBO програв роздільним рішенням суддів Лайлу МакДаувелу.

У лютому 1999 року у бою за титул чемпіона Канади переміг технічним нокаутом у 12 раунді Сатклиффа Шейна.

У червні 1999 року Бербик переміг одноголосним рішенням суддів Айрена Барклиі.

У серпні 1999 року програв роздільним рішенням суддів Тоні Ларосу .

У травні 2000 року вдруге зустрівся з Сатклиффом Шейном. Бербик переміг одностайним рішенням суддів.

Згодом, комп'ютерна томографія показала кров'яний згусток у його мозок, і його позбавили ліцензії професійного боксера.

Бербик був пастором у моменті Чуда п'ятдесятницької церкви у Лас-Вегасі.

Бербик був кілька раз заарештований протягом всього свого життя і засуджений у штаті Флорида до 5 років позбавлення волі за сексуальний напад на няню його дітей у 1992 році. Він відсидів 15 місяців.. У 1997 році він порушив умови умовно-дострокового визволення і був депортований з США.

Широко відома ворожнеча Бербика з Ларрі Холмсом, з котрим він боксував у 1981 році. Їхня ворожнеча завершилася публічною бійкою у 1991 році, котра була зафіксована на плівку. Холмс заліз на капот автомобіля і вскочив на Бербика коли того вели у супроводі поліції.

Вийшов на пенсію у Флориді, щоб бути з своєю жінкою і чотирма дітьми (у нього було троє дітей з першою жінкою у Монреалі) і почав тренувати боксерів у залі Кенні Барретта у Тамарку, Флорида. Проблеми Бербика з законом загострились. Він був знову був депортований з США 2 грудня 2002 року.

28 жовтня 2006 року Тревор Бербик був знайдений мертвим. Він був Вбитий власним 20-річним племінником кількома ударами металевої труби по голові. За цей злочин його племінник Гарольд Бербик був засуджений до пожиттєвого строку з правом подачі апеляції на дострокове звільнення через 20 років..[2]