Третяк Петро Анатолійович

Петро́ Анато́лійович Третя́к (3 серпня 1972(19720803) 6 серпня 2014) — підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Третяк Петро Анатолійович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 3 серпня 1972(1972-08-03)
Томаківка
Смерть 6 серпня 2014(2014-08-06) (42 роки)
Дякове
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Ракетні війська та артилерія
Формування
 55 ОАБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Життєпис

У збройних силах з 1989 року. Проживав у м. Запоріжжя. Заступник командира 3-ї гаубичної артилерійської батареї 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). В зону бойових дій артилеристи 55-ї бригади були направлені у складі 79-ї Миколаївської оаембр. Майже 2 місяці перебували в оточенні, обстрілювані під Дяковим.

6 серпня підрозділ дістав наказ відходити. Під час виходу з оточення під Дяковим в Луганській області, бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля Красного Луча потрапила у засідку терористів, які закидали машину гранатами, майор Третяк перебував на броні. Автівка з'їхала в кювет, витягти не змогли, Третяк прийняв рішення рухатися на БМП 24-ї омбр, яке потрапило під обстріл з «Градів». Тоді ж полягли старший сержант Євген Сиротін та солдат Микола Сало.

Про загибель його рідні дізналися з проросійських сайтів, офіційно вважався зниклим безвісти. Пізніше його смерть була підтверджена співслужбовцями, які прорвались з оточення. Була інформація, що майора Третяка поховали в районі Перевальська. Після вивезення тіла з окупованої території та проведення експертизи ДНК, 8 грудня відбулося прощання в Запоріжжі. Того ж дня похований у Томаківці.

Залишились дружина та троє дітей, 18, 11 і 3 років.

Нагороди

15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на сході України, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.