Ракетні війська та артилерія України
Ракетні війська та артилерія (РВіА) — окремий рід військ в складі Сухопутних військ та Військово-морських сил Збройних сил України. Артилерія є основним засобом вогневого ураження противника в операціях, що проводяться Сухопутними військами із застосуванням звичайної зброї, й виконують до 65-70 % загального об'єму завдання із вогневого ураження супротивника.
Ракетні війська та артилерія | |
---|---|
Емблема ракетних військ та артилерії, 2016р. | |
На службі | 1992 — по т.ч. |
Країна | Україна |
Належність | Збройні сили |
Тип | ракетні війська та артилерія |
Чисельність | 11 бригад, 2 полки |
Річниці | 3 листопада |
Командування | |
Поточний командувач |
генерал-майор Андрій Маліновський |
Знаки розрізнення | |
Нарукавний знак роду військ | |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Ракетні війська та артилерія складаються із з'єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів ППО та інших важливих об'єктів при веденні загальновійськової операції (бою).
Збройні сили України мають 10 бригад і 1 полк у складі Сухопутних військ і 1 бригада і 1 полк у складі ВМСУ.
Історія
Козаччина
Історія української артилерії бере свій початок від гетьманування Івана Мазепи. Гетьман Мазепа був фахівцем у артилерії, під час його правління значно збільшився гарматний арсенал України, ставши одним із найбільших у Європі. Чимало гармат було виготовлено у людвисарні Глухова, де працювали відомі ливарі Йосип і Карпо Балашевичі. Балашевичі не забували на своїх виробах робити напис, мовляв, усе це зроблено «старанням же й коштом ясновельможного його милості пана Іоанна Мазепи», однак після його еміграції Петро І наказав вивезти усі гармати в Росію. За іронією долі, артилерія, зроблена для українців, стала основою формування російської.
Українська революція
Під час Української революції 1917-21 років полковник УНР Роман Дашкевич, колишній старшина австро-угорської армії став справжнім батьком української артилерії — він не тільки організував артилерію української армії часів Центральної Ради, Гетьманату та Директорії, а й за власні кошти закупив воякам мундири, кріси та кулемети. Українська артилерія після захоплення Наддніпрянщини була повністю знищена, а відновилася лише після проголошення незалежності України та спочатку базувалася на радянській техніці.
Радянський період
Військове протистояння СРСР і США найбільше виявилося в так званій гонці озброєнь і особливо її ракетно-ядерному компоненті. У результаті виникли нові види збройних сил. Ракети різного типу з ядерними бойовими зарядами стали їхнім основним озброєнням. До системи стратегічних ядерних сил залічують ракетні війська наземного базування, ракетні бойові комплекси на підводних човнах і ракетні частини військово-повітряних сил.
Критичного рівня ядерне протистояння досягло в 1962 р. Тоді 51-ша окрема ракетна дивізія, сформована з частин 43-ї ракетної армії, перебуваючи на території Куби, готова була завдати 27 жовтня ракетно-ядерного удару по території США 24 ракетами Р-12. Збройні сили США також приготувалися до ядерних ударів по території СРСР. Світ опинився на межі ядерної війни. На щастя, менше ніж за місяць кризу вдалося подолати.
На території України, починаючи з 1960 р., на базі частин 43-ї повітряної армії формувалися частини ракетних військ. 43-тя ракетна армія зі штабом у Вінниці мала у своєму складі 19-ту (Хмельницький), 37-му (Луцьк), 46-ту (Первомайськ), 50-ту (с.Білокоровичі), 35-ту (Орджонікідзе, Росія), 44-ту (Коломия), 43-тю (Ромни) ракетні дивізії та частини забезпечення.
Між 1988 і 1991 рр. ліквідовано всі ракети середньої і малої дальності класу РСД-10 (СС-20, «Піонер»), Р-12 (СС-4, «Сандал»), Р-14.
Незалежна Україна
На озброєнні армії на початок 1994 р. перебували 176 ракетних комплексів типу «ОС», які мали на озброєнні 130 ракет класу РС-18 (СС-19) і 46 ракет класу РС-22 (СС-24), з 1272 ядерними бойовими зарядами. Крім цього, в Україні було 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. У 1993 — 1994 рр. знято з бойового чергування в 19-й і 46-й ракетних дивізіях 40 ракет РС-18 (СС-19) і знижено ступінь бойової готовості ще 46 ракет класу РС-22 і їхніх пускових комплексів, а також стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160. У 2001 р. роботи, пов'язані з ядерним роззброєнням і ліквідацією ядерної зброї в Україні, завершились підривом останньої шахтно-пускової установки. Масштабна ліквідація ядерного озброєння відбулася вперше. Україна продемонструвала всьому світові в цьому приклад.
Громадськість та світ повинні бачити і знати, що таке ракетно-ядерне озброєння, яке розміщувалося на території України. Для цього в Україні в селищі Побузькому Голованівського району Кіровоградської області на базі полку 46-ї ракетної дивізії створено Музей ракетних військ стратегічного призначення. Він являє собою бойову стартову позицію з шахтно-пусковою установкою, командним пунктом запуску ракети, наземним обладнанням і різноманітними допоміжними механізмами. Усе збережено в первісному вигляді.
До 2013 року розглядалася можливість розробки та налагодження серійного випуску Оперативно-тактичного комплексу Сапсан шляхом залучення КБ Південне та Південмашу. Комплекс мав стати основою майбутніх Стратегічних сил неядерного стримування. Однак з початком російської агресії проект було закрито. Було розпочато роботи по трьом напрямкам Грім-2, Коршун-2 та РСЗВ з коригованим боєприпасом Вільха. На заміну застарілій машині БМ-21 Град створена серія Бастіон-01, які поступово еволюціонували до РСЗВ Верба. Комплекс Бастіон-03 на заміну РСЗВ Ураган прийнятий на озброєння Української армії.
Для боротьби з потенційним противником пропонується до прийняття на озброєння ряду нових комплексів вітчизняного виробництва таких як комплекс Комбат, «Стугна», «Бар'єр», «Скіф», «Корсар», «Альта», «Грань».
У 2017 році було оголошено про плани поступового переходу великокаліберної артилерії Збройних сил України на Натовський калібр 155 мм (що відрізняється від радянського 152 мм). В рамках переходу планується також побудова заводу для виробництва широкого спектра боєприпасів, в тому числі й 155 мм.[1]
Під час відвідування Міністром оборони України Степан Полторак репетиції Параду до 27-ї річниці Незалежності України, відповідаючи на питання журналістів про САУ «Богдана» розказав, що 10 серпня 2018 року буде прийнято рішення про прийняття на озброєння 155-мм гармати, також Полторак додав, що вже станом на 7 серпня вона проходить випробування.[2]
На 2019 рік заплановане формування перших штатних артилерійських підрозділів, які матимуть на озброєнні високоточну систему залпового вогню «Вільха» та систему «Верба».[3]
Структура
Організаційно ракетні війська та артилерія складаються зі з'єднань, частин оперативно-тактичних і тактичних ракет, реактивної артилерії великого калібру. Артилерія складається зі з'єднань (частин, підрозділів) гаубичної, гарматної, реактивної, мінометів, а також артилерійської розвідки, управління і забезпечення.
Частини і підрозділи ракетних військ та артилерії організаційно входять у види та роди військ ЗС України й інших її воєнізованих структур:
- ракетні війська та артилерію Сухопутних військ України;
- ракетні війська та артилерію військ берегової оборони ВМС України;
- артилерію десантно-штурмових військ України;
- артилерію державної прикордонної служби України (мінометні підрозділи);
- артилерію національної гвардії України.
Артилерія СВ
7 артилерійських бригад (1 великої потужності), 2 реактивні артилерійські бригади, 1 реактивний артилерійський полк, 1 ракетна бригада
Бригади
- Ракетні
- 19-та окрема ракетна бригада — Хмельницький, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ
- Реактивні
- 27-ма окрема реактивна артилерійська Сумська бригада — Суми, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ
- 107-ма реактивна артилерійська бригада — Кременчук, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ
- Великої потужності
- 43-тя окрема артилерійська бригада великої потужності — Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ
- Інші
- 26-та окрема артилерійська бригада імені генерала-хорунжого Романа Дашкевича — Бердичів, ОК «Північ»
- 38-ма окрема артилерійська бригада[4] — Попільня
- 40-ва окрема артилерійська бригада — Первомайськ Миколаївської області, ОК «Південь»
- 44-та окрема артилерійська бригада — Тернопіль, ОК «Захід»
- 45-та окрема артилерійська бригада[5][6] Яворів
- 55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» — Запоріжжя, ОК «Схід»
Полки
- 15-й реактивний артилерійський Київський полк — Дрогобич, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ
- 356-й навчальний артилерійський полк — Старичі
Бригадні артилерійські групи
- 53-тя бригадна артилерійська група 24-ї окремої механізованої бригади
- Бригадна артилерійська група 28-ї окремої механізованої бригади
- Бригадна артилерійська група 30-ї окремої механізованої бригади
- Бригадна артилерійська група 53-ї окремої механізованої бригади
- 55-та бригадна артилерійська група 72-ї окремої механізованої бригади
- Бригадна артилерійська група 92-ї окремої механізованої бригади
- Бригадна артилерійська група 93-ї окремої механізованої бригади
- 17-та бригадна артилерійська група 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади
- Бригадна артилерійська група 1-ї окремої танкової бригади
- Бригадна артилерійська група 17-ї окремої танкової бригади
- Бригадна артилерійська група 25-ї окремої повітрянодесантної бригади
Артилерія ВМС
Артилерія ДШВ
- 148 окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон[7] — планується[коли?] розгортання в полк
Розформовані з'єднання
- 184-та артилерійська бригада великої потужності, Раухівка (Березівка-2), Одеська область[11]
- 190-та артилерійська бригада великої потужності, Березине, Одеська область[12]
- 192-га важка гаубична артилерійська бригада, Біла Церква, Київська область[13]
- 238-ма важка гаубична артилерійська бригада, Запоріжжя (Нова Олександрівка), Запорізька область[14]
- 430-та важка гаубична артилерійська бригада, Жовква, Львівська область[15]
- 219-та артилерійська бригада, Турка, Львівська область[16]
- 404-та артилерійська бригада, Новоград-Волинський, Житомирська область[17]
- 461-ша ракетна бригада, Славута
- 66-й артилерійський корпус
- 331-ша артилерійська бригада[5]
- 1992
- 1994
- 2001
- 155-й самохідний артилерійський полк, в/ч А1802, Сміла
- 301-ша артилерійська бригада
- 1399-й протитанковий артилерійський полк
- 2003
- 159-та ракетна бригада, в/ч А1575
- 816-й реактивний артилерійський Ельбінгський полк (32 АК)
- 123-тя гвардійська ракетна Брянсько-Берлінська ордена Червоного Прапора бригада, в/ч А1002, Конотоп, Сумська область.[18][19]
- 2004
- 188-ма артилерійська бригада великої потужності, Ємільчине, Житомирська область[20]
- 199-та гвардійська ракетна Дрезденська ордена Олександра Невського бригада, Дівички
- 432-га ракетна бригада, м. Надвірна
- 459-та ракетна бригада, м. Біла Церква
- 761-й окремий розвідувальний артилерійський полк, в/ч А1676, Сміла
- 2005
- 802-й реактивний артилерійський полк, в/ч А3799, Ковель
- 961-й реактивний артилерійський полк, в/ч А1020, Фастів
- 2013
- 2015
Розташування
Командувачі
- (1687—1709) гетьман Іван Мазепа
- (1917—1921) генерал-хорунжий Дашкевич Роман Іванович
- (1996—2000) генерал-лейтенант Терещенко Володимир Іванович
- (2000—2005) генерал-лейтенант Микола Грицай
- (2005—2008) генерал-майор Володимир Рябоконь
- (2008—2015) генерал-майор Андрій Колєнніков
- (2016) генерал-майор Горбильов В'ячеслав Юрійович[22]
Начальники ракетних військ і артилерії – начальники управління РВіА
- (2020—т.ч.) генерал-майор Андрій Володимирович Маліновський[23].
Традиції
Озброєння
На озброєнні з'єднань, частин та підрозділів РВіА знаходяться:
- ракетні комплекси крилатих ракет : Р-360 «Нептун»;
- ракетні комплекси оперативно-тактичних, тактичних ракет «Точка-У»; «Грім-2»;
- реактивні системи залпового вогню типу «Смерч», «Ураган», «Град»; «Вільха»; ''Вільха-М'' ; ''Буревій'' ; «Берест»; «Верба»;
- самохідні гармати та гаубиці 2С19 Мста-С, 2С5 «Гіацинт-С», «Піон», «Акація», «Гвоздика»; 2С22 «Богдана» ;
- гаубиці 2А65 «Мста-Б», Д-30, Д-20;
- гармати "2А36 Гіацинт-Б";
- протитанкові засоби «Штурм», «Конкурс», МТ-12 «Рапіра», МТ-12Р "Рута".
Міжнародні навчання
На 2019 рік був запланований дебют участі української артилерійської батареї на міжнародних навчаннях Dynamic Front у Німеччині. Цьому передувала річна підготовка підрозділу. В 2018 році у Dynamic Front взяло учать 3700 вояків з 26 країн. Зокрема, у навчаннях брали участь підрозділи з Чехії, Франції, Німеччини, Італії, Литви, Румунії, Туреччини, Великої Британії, США тощо. Рішення, розроблені в ході Dynamic Front-2018, через сім місяців були застосовані вже в навчаннях НАТО Sabre Strike в Балтійських країнах. На них, серед іншого, відпрацьовувалося відбиття російського нападу на країни Балтії та Польщу. Через низку організаційних та технічних проблем цей дебют було скасовано.[24]
Див. також
- Польова артилерія Сполучених Штатів
- Ракетні війська та артилерія СРСР
- Ракетні війська та артилерія Російської Федерації
- Ракетні війська та артилерія Польщі
- Ракетні війська та артилерія
- Ракетні війська
- День ракетних військ та артилерії України
- Ракетна програма України
Примітки
- Командувач РВіА про перехід артилерії на калібр 155-мм та інші перспективи. www.ukrmilitary.com. Процитовано 3 листопада 2017.
- Сьогодні розпочались випробування САУ “Богдана”. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
- Перші підрозділи озброєні ракетними системами «Верба» та «Вільха» сформують вже цього року. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
- Артилеристи 26 бригади долають «негаразди»: жертв нема. http://www.berdichev.biz/. Бердичів BIZ. 21 лютого 2018. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2018.
- 4 армійський корпус резерву. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 29 вересня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
- Військові частини, ВНЗ, установи, що не належать до видів ЗС України. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Процитовано 27 жовтня 2016.
- Стосороквосьмий Огсадн
- ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А2399 (НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР) ЗАПРОШУЄ НА СЛУЖБУ ЗА КОНТРАКТОМ. http://koda.gov.ua/. Київська обласна державна адміністрація. 18 квітня 2018. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.
- У «Дівичках» розбудовують міжвидовий центр підготовки ракетних військ і артилерії. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2 вересня 2017. Процитовано 19 травня 2018.
- На Київщині проведені практичні заняття з виконання стрільб з автомата вихованцями військово-спортивного ліцею “Патріот”. http://phm.gov.ua/. Переяславська міська рада. 19 квітня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- 184th Artillery Brigade of High Power
- 190th Artillery Brigade of High Power
- 192nd Heavy Howitzer Artillery Brigade
- 238th Heavy Howitzer Artillery Brigade
- 430th Heavy Howitzer Artillery Brigade
- 219th Artillery Brigade
- 404th Artillery Brigade
- Парк бойових машин 58-ї ОМПБр ЗСУ (Конотоп)
- Десятилетие трагедии в Броварах: «Если бы ракета попала в дом в приемный день, погибших было бы намного больше»
- 188th Artillery Brigade of High Power
- Розформовані військові частини. http://www.ukrmilitary.com/. Процитовано 16 червня 2016.
- Чи готова українська артилерія до повномасштабного наступу ворога: інтерв'ю з командувачем. http://24tv.ua/. Канал 24. 3 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
- На Львівщині поховали військового Андрія Колєннікова (ФОТО). 06.03.2021, 19:05
- Мовчання гармат. Чому наших артилеристів «продинамили» з міжнародними військовими навчаннями Dynamic Front?
Посилання
- У Теребовлі відновлено військове містечко для розміщення підрозділів артилерійської бригади. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 11 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
- Артилерія морської піхоти (стаття з газети «Відродження» від 26 червня 1918 р.)
- Символи «бога війни» // Військово-історичний альманах. — 2011. — Ч. 1 (22). — С. 137—146.
- Україна хоче закупити артсистеми за кордоном. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 13 листопада 2018. Процитовано 13 листопада 2018.