Третій біогеохімічний принцип Вернадського

Третій біогеохімічний принцип Вернадського — сформульований В. І. Вернадським (1926[1]) біогеохімічний принцип, за яким «жива речовина перебуває в безперервному хімічному обміні з космічним середовищем, що її оточує». Обмін цей проявляється, зокрема, в тому, що жива речовина «… створюється і підтримується на нашій планеті космічною енергією Сонця». Подібні наукові проблеми розробив сучасний біофізик О. Л. Чижевський (1976[2]), який використовував концепцію біосфери як оболонки планети, яка розташована в безпосередній близькості від Космосу, і вперше ввів уявлення про компенсаторно-захисні функції біосфери, необхідні для існування в планетарно-космічних умовах Землі живих організмів. Великий внесок у розвиток цих ідей робить відомий вчений — фахівець в галузі загальної патології, адаптації та екології людини В. П. Казначеєв (1971, 1985[3]).

Література

  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молдавской советской энциклопедии. — 1989.

Примітки

  1. Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и её окружения — М.: Наука, 2001
  2. Чижевский А. Л. Земное эхо солнечных бурь. — М., 1976.
  3. Казначеев В. П. Учение о биосфере. Этюды о научном творчестве В. И. Вернадского (1863—1945). — Москва: Знание, 1985. — 79 с. -
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.