Трогон червоноголовий
Трогон червоноголовий[2] (Harpactes erythrocephalus) — вид трогоноподібних птахів родини трогонових (Trogonidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.[3][4]
? Трогон червоноголовий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Червоноголовий трогон (самичка) | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Harpactes erythrocephalus (Gould, 1834) | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Етимологія
Латинську назву erythrocephalus походить від дав.-гр. ἐρυθρός — червоний і κεφαλή — голова.
Опис
Довжина птаха становить в середньому 34 см. Як і більшість трогонів, оливковоголовий трогон має яскраве забарвлення. Виду притаманний статевий диморфізм. Самець важить 85-110 г, самичка 76 г, довжина крила в самців становить 144-156 мм, в самок 140-156 мм, довжина хваста в самців становить 154–185 мм, в самок 160–192 мм.
Голова, шия і верхня частина грудей в самця малинового кольору. Груди перетинає вузька біла смуга, яка відділяє малинову верхню частину грудей від світло-червоної або рожевої нижньої частини грудей і живота. Верхня частина тіла в самця світло-коричневого кольору. Лапи темно-сині. Крила здебільшого сірі. Довгих хвіст трикольоровий, коричнево-чорно-білий. Дзьоб кобальтово-синій з чорним кінчиком, навколо очей світло-фіолетові шкіряні кільця, райдужки червонувато-коричневі.
Голова, шия і верхня частина грудей в самички оливково-коричневого кольору. Як і в самця, вузька біла смуга, яка відділяє верхню частину грудей від світло-червоної або рожевої нижньої частини грудей і живота. Спина оранжево-коричневого кольору, крила здебільшого коричневі. Дзьоб і шкіра навколо очей блакитні.
Молоді птахи мають охристо-коричневу голову, шию і груди, живіт світло-охристий.
Поширення і екологія
Червоноголові трогони поширені від центрального Непалу до Суматри.[5] Це доволі поширений птах в північно-східній Індії і Бутані, локально поширений в Бангладеш.[6][7] Цей вид птахів мешкає в гірських і рівнинних тропічних і субтропічних лісах і бамбукових лісах на висоті від 300 до 2600 м над рівнем моря.[8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19]
Підвиди
Виділяють дев'ять підвидів червоноголових трогонів:[20]
- H. e. erythrocephalus (Gould, 1834) — Гімалаї, північно-східна Індія, М'янма і північно-західний Таїланд[21]
- H. e. helenae Mayr, 1941 — південний Китай і північна М'янма[22]
- H. e. yamakanensis Rickett, 1899 — південно-східний Китай[23]
- H. e. intermedius (Kinnear, 1925) — Юннань (південно-східний Китай), північний Лаос і північний В'єтнам[24]
- H. e. annamensis (Robinson & Kloss, 1919) — південно-східний і центральний Таїланд, південь Індокитаю[25]
- H. e. klossi (Robinson, 1915) — гори Кравань (західна Камбоджа і північно-східний Таїланд)[26]
- H. e. chaseni Riley, 1934 — центр і південь Малайського півострову[27]
- H. e. hainanus Ogilvie-Grant, 1900 — острів Хайнань[28]
- H. e. flagrans (Müller, S, 1836) — Суматра[29]
Раціон
Червоноголовий трогон харчується безхребетними: паличниками. прямокрилими і іншими комахами. Доповнює свій раціон листям і плодами.
Розмноження
В Таїланді гніздування відбувається в березні-червні, в північній Індії самки відкладають яйця в квітні-липні. Гнізда птах облаштовує в дуплах, які виколупує в гнилому дереві або пні на висоті від 1,5 до 5 м над землею. В кладці 2-4 яйця розміром 26,5–27,5 мм × 23,5–24,0 мм. Інкубаційний період триває 18 днів, пташенята покидають гніздо на 13 день. І самець, і самка беруть участь в облаштуванні гнізда, насиджуванні яєць, догляді за пташенятами.[30][31]
Примітки
- BirdLife International (2016). Harpactes erythrocephalus.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Forshaw, J.M.; Gilbert, A.E. (2009). Trogons: A Natural History of the Trogonidae. Princeton, New Jersey: Princeton University Press.
- Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Attributes and Status. Washington, DC: Smithsonian Institution.
- Inskipp, C.; Inskipp, T. (1984). A Guide to the Birds of Nepal. London: Croom Helm.
- Grimmett, R.; Inskipp, C.; Inskipp, T. (1999). A Guide to the Birds of India, Pakistan, Nepal, Bangladesh, Bhutan, Sri Lanka, and the Maldives. Princeton: Princeton University Press.
- Robson, C. (2000). A Field Guide to the Birds of South-East Asia. London: New Holland Publishers.
- MacKinnon, J.; Phillipps, K. (2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford: Oxford University Press.
- del Hoyo, J.; Elliot, A.; Sargatal, J.; Collar, N.J. (2001). Handbook of the Birds of the World (вид. Volume 6. Mousebirds to Hornbills. Family Trogonidae (Trogons)). Barcelona: Lynx Edicions. с. 80–129.
- Stanford, J.K.; Mayr, E. (1941). The Vernay–Cutting Expedition to northern Burma, part 5. Ibis 5 (3): 353–378. doi:10.1111/j.1474-919x.1941.tb00631.x.
- Smythies, B.E. (1986). The Birds of Burma (вид. Third revised). Liss, UK: Nimrod Press.
- Duckworth, J.W. (1996). Bird and mammal records from the Sangthong District, Vientiane Municipality, Laos, in 1996. Natural History Bulletin of the Siam Society 44: 217–242.
- Duckworth, J.W.; Salter, R.E.; Khounboline, K. (1999). Wildlife in Lao PDR: 1999 Status Report. Vientiane, Laos: IUCN World Conservation Union, Wildlife Conservation Society, Centre for Protected Areas and Watershed Management.
- Robson, C.R.; Eames, J.C.; Wolstencroft, J.A.; Nguyen, C.; Truong, V.L. (1989). Recent records of birds from Vietnam. Forktail 5: 71–97.
- Thinth, V.T. (2006). Bird species richness and diversity in relation to vegetation in Bavi National Park, Vietnam. Ornithological Science 5 (1): 121–125. doi:10.2326/osj.5.121.
- McClure, H.E. (1974). Some bionomics of the birds of Khao Yai National Park, Thailand. Natural History Bulletin of the Siam Society 25: 99–194.
- Robson, C. (2002). Birds of Thailand. Princeton, New Jersey: Princeton University Press.
- Wells, D.R. (1999). The Birds of the Thai-Malay Peninsula. Volume 1. Non-passerines. London: Academic Press.
- Robinson, H.C. (1928). The Birds of the Malay Peninsula. Volume 2. The Birds of the Hill Stations. London: Witherby.
- Family Trogonidae (англ.). IOC World Bird List (v10.2).
- Gould, J. (1834). Mr. Gould exhibited an extensive series of Birds of the genus Trogon. Proceedings of the Zoological Society of London II (16): 25–26.
- Stanford, J.K.; Mayr, E. (1941). XXVIII.—The Vernay‐Cutting Expedition to Northern Burma. Part V. Ibis 83 (4): 479–518. doi:10.1111/j.1474-919X.1941.tb00647.x. Проігноровано невідомий параметр
|name-list-style=
(довідка) - Rickett, C.B. (1899). Mr. Rickett sent the description of a new species of Trogon. Ibis. 7 5 (17): 444.
- Kinnear, N.B. (1925). Description of new subspecies of (Tephrodornis gularis latouchei) and (Pyrotrogon erythrocephalus intermedius) from Tonkin. Bulletin of the British Ornithologists' Club 45 (297): 205–206.
- Robinson, H.C.; Kloss, C.B. (1919). On Birds from South Annam and Cochin China. Ibis. 11 1 (3): 392–433.
- Robinson, H.C. (1915). On Birds collected by Mr. C. Boden Kloss on the Coast and Islands of South-eastern Siam. Ibis. 10 3 (4): 718–761.
- Riley, J.H. (1934). One new genus and three new races of birds from the Malay region. Proceedings of the Biological Society of Washington 47: 115–118.
- Ogilvie-Grant, W.R. (1900). Mr. W.R. Ogilvie-Grant described the following new species from the Five-finger Mountains, in the interior of Hainan, collected by the late Mr. John Whitehead37. Bulletin of the British Ornithologists' Club 10 (68): 36–37.
- Müller, S. (1836). Aanteekeningen, over de natuurlijke gesteldheid van een gedeelte der westkust en binnenlanden van Sumatra. Tijdschrift voor Natuurlijke Geschiedenis en Physiologie 2: 315–355.
- Steward, J.S.; Pierce, A.J. (2011). Breeding biology of Orange-breasted (Harpactes oreskios) and Red-headed (H. erythrocephalus) trogons in Khao Yai National Park, Thailand. Journal of Field Ornithology 82 (2): 175–183. doi:10.1111/j.1557-9263.2011.00320.x.
- Baker, E.C.S. (1934). The Nidification of Birds of the Indian Empire. Volume 3. London: Taylor and Francis.