Тройницькі

Нащадки Павла Тройницького, полтавського полкового писаря, потім сотника Келебердянського (1717, 1730).

В червоному щиті срібна підкова обернена шипами вниз, з золотим лапчатим хрестом до неї (Сліповрон зм.).

Щит увінчаний дворянським коронованим нашоломником. Нашоломник: обернений вправо чорний ворон, який тримає в дзьобі зелений лавровий вінок.

Герб роду Тройницьких внесений в Частину XV Загального гербовника родів Всеросійської імперії, стр. 88.

Олександр Григорович Тройницький (1807—1871) — статистик, редактор газети «Одеський вісник, товариш міністра внутрішніх справ, член Державної Ради. Мав п'ятеро дітей:

• Микола Олександрович Тройницький (1842—1913) — статистик, дійсний таємний радник, губернатор Рязанський та Вятський, сенатор;
  • Олександр Миколайович Тройницький (1869—?);
  • Варвара Миколаївна Тройницька (1871—?);
  • Григорій Миколайович Тройницький (?—?) — помер немовлям;
  • Марія Миколаївна Тройницька (1875—після 1919, до червня 1921);
  • Микола Миколайович Тройницький (1877—1921?);
    • Микола Миколайович Тройницький (1903—?);
    • Михайло Миколайович Тройницький (1906—?);
    • Володимир Миколайович Тройницький (1908—?);
  • Сергій Миколайович Тройницький (1882—1948) — відомий геральдист та мистецтвознавець, директор Ермітажу в 1918—1927 рр.;
  • Леонід Миколайович Тройницький (1885—?) — прапорщик;
• Григорій Олександрович Тройницький (1844—1914) — член ради міністра державних властностей, сенатор;
• Сергій Олександрович Тройницький (1846—1848) — статистик, дійсний таємний радник, губернатор Рязанський та Вятський, сенатор;
• Володимир Олександрович Тройницький (1847—?) — Тобольськи губернатор;
  • Олександр Володимирович Тройницький (?—?);
  • Марія Володимирівна Тройницька (?—?);
• Марія Олександрівна Тройницька (1856—1859).

• Модзалевський В. Л. Малоросійський Родословник / упоряд. Шурляков С. В. — Київ, 1996. — Т. 5. — 98 с. — ISBN 966-02-0081-1. (рос.)