Троянди Геліогабала

Картина має розміри 132.7 на 214.4 сантиметрів (52.2 на 84.4 дюйми). На ній зображено групу римлян під час бенкету, осипаних бутонами та пелюстками троянд, падаючих з підробного даху, що над ними. Римський імператор Геліогабал, одягнений у золоту накидку та тіару, розкинувся на платформі за ними і дивиться на видовище із іншими, прикрашеними вінками гостями. Позаду них, поруч із мармуровим стовпом, на тибії грає жінка, вдягнена у леопардову шкіру вакханки; за нею знаходиться бронзова статуя Діоніса, базована на Ludovisi Dionysus, за якою відкривається краєвид на віддалені узвишшя.

Картина зображує (можливо, у оригінальному сенсі) епізод з життя римського імператора Геліогабала (204–222), взятий із Історії Августів. Хоча латиною зазначено "фіалки та інші квіти", Альма-Тадема зображує Геліогабала, який хоронить своїх нічого не підозрюючих гостей під бутонами троянд, падаючих з підробного даху. Оригінальне посилання виглядає таким чином:

'Oppressit in tricliniis versatilibus parasitos suos violis et floribus, sic ut animam aliqui efflaverint, cum erepere ad summum non possent.'[4] In a banqueting-room with a reversible ceiling he once buried his guests in violets and other flowers, so that some were actually smothered to death, being unable to crawl out to the top.[5]

"У бенкетній залі із оборотним дахом він одним часом засипав своїх гостей фіалками та іншими квітами, так що деякі з них дійсно померли від задухи, будучи неспроможними вибратися на поверхню." У своїх нотуваннях до Історії Августів, Тейєр зазначає, що "Нерон також робив це (Suetonius, Nero, xxxi), та схожі дахи у помешканні Трімалхіону були описані Петронієм, Sat., lx." (Сатирикон).[6]

Картина була замовлена Sir John Aird, 1st Baronet за £4,000 у 1888. Так як сезон троянд у Сполученому Королівстві Великої Британії та Ірландії встиг закінчитися, Альма-Тадема отримував троянди із півдню Франції кожен тиждень протягом чотирьох місяців, за які картина була намальована.[7] Картина була виставлена під час літньої виставки Королівської Академії Мистецтв 1888 року. Aird помер у 1911, та картина була успадкована його сином, Sir John Richard Aird, 2nd Baronet. Після смерті Альма-Тадеми у 1912, картина була показана під час меморіальної виставки у Королівській Академії Мистецтв у 1913; це був останній випадок, коли вона була виставлена на публічній виставці у Великій Британії до 2014 року.^{[джерело?]}

Репутація Альма-Тадеми помітно знизилася у декади після його смерті. Після смерті 2nd Baronet у 1934, картина була продана його сином, 3rd Baronet, у 1935 за 483 гінеї. Після невдалої спроби продати картину у Крістіз у 1960, вона була викуплена аукціоном за 100 гіней.^{[джерело?]}

З часом, картина була здобута Allen Funt: він був виробником Candid Camera та колектором творів Альма-Тадеми у часи, коли митець все ще залишався поза трендами. Після того, як Funt потрапив у фінансові труднощі, він продав картину разом із усією своєю колекцією у Сотбі у Лондоні у листопаді 1973 року, досягнувши ціни у £28,000. Картина була продана знову американським колектором Frederick Koch у Крістіз у Лондоні у червні 1993 за £1,500,000.[8][9]

• Картина була включена у виставку у Музеї мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку у березні та квітні 1973 (у цей час власником картини залишався Allen Funt).[10]
• Картина є частиною приватної колекції, але була показана з 14 листопада до 29 березня 2014 року у Leighton House Museum у Лондоні як частина виставки "A Victorian Obsession: The Pérez Simón collection at Leighton House Museum", вперше з того часу, коли була проведена меморіальна виставка на честь Альма-Тадеми у Королівській академії мистецтв у 1913, що трималася у Лондоні.[11] Картина повернулася до Leighton House Museum з 7 липня по 29 жовтня 2017 року для виставки "Alma-Tadema: At Home in Antiquity."[12]
• Картина була частиною виставки картин Лоуренса Альма-Тадеми у Віденьському Бельведері у Австрії з 24 лютого по 18 червня 2017 року.[13]