Троїцький собор (Глухів)
Троїцький собор — колишній головний храм у місті Глухові. Став відомим у зв'язку з тим, що саме в цьому храмі 9 листопада 1708 року за наказом Петра І тут виконувався ритуал принизливого «проводу Мазепи в пекло».[1] Був зведений козаками та місцевими жителями в 1657 році, спочатку як дерев'яний.[2] Храм неодноразово горів. У 1962 році був остаточно знесений за рішенням органів державної влади, і на його місці розбитий сквер.
Троїцький собор | |
---|---|
| |
51°40′36″ пн. ш. 33°54′40″ сх. д. | |
Тип споруди | церква і втрачена споруда |
Розташування | Україна, Глухів |
Архітектор | Квасов А.В, Савич Ф. |
Початок будівництва | 1657 |
Зруйновано | 1962 |
Стиль | Українське бароко |
Належність | православ'я |
Оригінальна назва | Троїцький собор |
Епонім | Трійця |
Троїцький собор (Глухів) (Україна) | |
Історія храму
Спочатку був побудований як дерев'яний. У 1720 році було прийнято рішення про його перебудові з цегли. Передбачалося що «його довжина буде 15 сажнів, висота до бані 9 сажнів, а креслення і пропорції як пан Гетьман Скоропадський зволить». На будівництво виділити 750 рублів, крім цього борошно, крупу, м'ясо та масло на прокорм".[3] Розповідаючи про долю Троїцького собору архієпископ Філарет Гумілевський наводить перелік подій при його будівництві:
- У 1720 році було заплановано будівництво Троїцького кам'яного храму замість дерев'яного. Засоби виділив російський уряд. Однак після смерті І. Скоропадського роботи майже припинилися;
- Тільки у 1746 році закінчили розбирання дерев'яного собору і заклали новий;
- У 1748 році сталася пожежа, і майже все, що встигли побудувати, і заготовлені матеріали згоріли;
- У 1759 році будівлю, нарешті, довели до покриття, але побудована дзвіниця впала, при цьому зруйнувала кут храму, а на стінах виникли тріщини;
- Будівництво відновили тільки в 1765 році, залучаючи до роботи архітектора А. Квасова, але після цього він захворів і доручив нагляд за будівельними роботами свого учня Ф. Савичу;
- У 1784 році будівництво майже закінчили, але знову сталася пожежа, і в соборі згоріло все, що могло горіти;
- Тільки в 1805 будівництво храму було закінчено.[3]
Наприкінці 30-х років XX століття собор був забраний у віруючих і повністю прийшов у занепад. У 1962 році місцева влада знесла Троїцький храм, мотивуючи тим, що вигляд собору псує місто, і на цьому місці влаштувала сквер. При цьому поруч з Троїцькою церквою, перебували ще три церкви, які збереглися досі і є пам'ятками архітектури XVIII століття.[4]
Див. також
Примітки
- Моя газета
- «Початитись побудова від жителів глухівськіх, отаманів і війтів і всього посполітства глухівського». Віроцькій В. Д., Карнабіда А. А., Кіркевич В. Г. Монастірі та храми землі Сіверської. // У Глухові, у городі у Усі дзвони дзвонять. Київ: «Техніка», 1999. — С. 136
- Архієпископ Філарет Гумілевський. Історико — статистичний опис Чернігівської єпархії, в 7 книгах. — Чернігів: Земська друкарня. — 1873—1874. — Книга 7. — С. 276
- Віроцькій В. Д., Карнабіда А. А., Кіркевич В. Г. Монастірі та храми землі Сіверської. // У Глухові, у городі у Усі дзвони дзвонять. Київ: «Техніка», 1999. — С. 137—139
Література
- Історико — статистичний опис Чернігівської єпархії, в 7 книгах. — Чернігів: Земська друкарня. — 1873—1874.
- Віроцькій В. Д., Карнабіда А. А., Кіркевич В. Г. Монастірі та храми землі Сіверської. Київ: «Техніка», 1999.
- Україна козацька. 2003—2006 роки. Збірник статей. Донецьк: «Наука і освіта», 2007.