Труффальдіно з Бергамо
«Труффальдіно з Бергамо» (рос. «Труффальдино из Бергамо») — радянський двосерійний художній телефільм, музична комедія режисера Володимира Воробйова, знята на кіностудії «Ленфільм» у 1976 році. Екранізація п'єси Карло Ґольдоні «Слуга двох панів» (1749), написаної за канонами комедії дель арте. Телевізійна прем'єра відбулася 1 січня 1977 року.
Труффальдіно з Бергамо | |
|---|---|
| рос. Труффальдино из Бергамо | |
 | |
| Жанр | комедія |
| Режисер | Володимир Воробйов |
| Сценарист |
Володимир Воробйов Акіба Гольбурт |
| У головних ролях |
Костянтин Райкін Наталя Гундарева Валентина Кособуцька Віктор Костецький |
| Оператор | Дмитро Месхієв |
| Композитор | Олександр Колкер |
| Художник | Ісаак Каплан |
| Кінокомпанія | «Ленфільм» |
| Тривалість | 129 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1976 |
| IMDb | ID 0281303 |
Сюжет
Дія відбувається у Венеції XVIII століття. Пройда Труффальдіно, який втік з бідного Бергамо в багату Венецію, наймається слугою до одного синьйора на ім'я Федеріко Распоні, який насправді є переодягненою дівчиною Беатріче, сестрою Федеріко. Вона, під виглядом свого покійного брата, намагається розшукати свого коханого, Флоріндо Аретузі, який помилково був звинувачений у вбивстві Федеріко на дуелі і тому втік до Венеції.
Замаскована Беатріче приходить у будинок венеціанського купця Панталоне, де всі впевнені в тому, що синьйор Распоні помер. Саме це і пояснюють бідоласі Труффальдіно, який за традицією першим піднявся в будинок, щоб оголосити про візит господаря. Після цього візиту, поки новий господар був зайнятий справами, Труффальдіно прислужився ще одному синьйору і також найнявся до нього слугою. Однак слідом за цим повертається перший господар, що оселився в цьому ж готелі, у Брігелли, і Труффальдіно вирішує служити обом, щоб отримувати подвійну платню. Другим господарем виявляється той самий Флоріндо.
Деякий час, радше завдяки своїй успішності, ніж винахідливості, Труффальдіно служить обом панам, потрапляючи в комічні ситуації і зі спритністю виходячи з них. Беатріче (під ім'ям Федеріко) доводиться робити вигляд, що вона наполягає на весіллі з Кларіче, дочкою старого Панталоне, зарученою з покійним Федеріко. Але остання любить Сільвіо, сина доктора Ломбарді, якого приїзд самозваного нареченого позбавляє надій на руку Кларіче.
У підсумку все закінчується благополучно: Беатріче возз'єднується з Флоріндо, Кларіче виходить за Сільвіо, а Труффальдіно знаходить собі дружину — Смеральдіну, служницю в будинку Панталоне.
У ролях
- Костянтин Райкін — Труффальдіно, наречений Смеральдіни, слуга Беатріче і Федеріко, родом з Бергамо (вокал — Михайло Боярський)
- Наталія Гундарева — Смеральдіна, наречена Труффальдіно, служниця в будинку Панталоне (вокал — Олена Дріацька)
- Валентина Кособуцька — Беатріче Распоні, сестра Федеріко Распоні, наречена Флоріндо, втікачка з Турину
- Віктор Костецький — Флоріндо Аретузі, наречений Беатріче, утікач з Турину
- Олена Дріацька — Кларіче, дочка Панталоне, наречена Сильвіо
- Віктор Кривонос — Сільвіо, син доктора Ломбарді, наречений Кларіче
- Лев Петропавловський — Панталоне, батько Кларіче, венеціанський банкір
- Ігор Соркін — доктор Ломбарді, батько Сільвіо
- Олександр Березняк — Брігелла, друг Беатріче і Федеріко Распоні, господар готелю
- Євген Тілічеєв — капітан гвардійців
Знімальна група
- Автори сценарію: Володимир Воробйов, Акіба Гольбурт
- Режисер-постановник: Володимир Воробйов
- Головний оператор: Дмитро Месхієв
- Головний художник: Ісаак Каплан
- Композитор: Олександр Колкер
- Автор пісень: Кім Рижов