Туаєв Казбек Алієвич

Казбек Алієвич Туаєв (рос. Казбек Ильич (Алиевич) Туаев, азерб. Kazbek Əlirza oğlu Tuayev, нар. 9 травня 1940, Алят) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Казбек Туаєв
Особисті дані
Народження 9 травня 1940(1940-05-09) (81 рік)
  Алят, СРСР
Зріст 170 см
Вага 67 кг
Громадянство  СРСР і  Азербайджан
Позиція правий нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1959–1961 «Спартак-Нальчик» 54 (16)
1961–1970 «Нефтчі» 251 (56)
1970 «Спартак» (Орджонікідзе) 14 (3)
1971–1972 «Нефтчі» 26 (2)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1967 СРСР 2 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1970 «Спартак» (Орджонікідзе)
1973–1977 «Спартак» (Орджонікідзе)
1978–1982 «Хазар-Ланкаран»
1983–1984 «Нефтчі»
1987–1990 «Клуб Африкен»
1991 «Нефтчі»
1992–1993 «Азнефтяг»
1993–1994 Азербайджан
1993–1995 «Туран»
1995–1997 Азербайджан
1996–1997 «Нефтчі»
2002 Азербайджан
2004–2006 «Нефтчі»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Більшу частину кар'єри провів у «Нефтчі», а також зіграв кілька матчів за національну збірну СРСР. Майстер спорту СРСР (1963).

Клубна кар'єра

У дитинстві був досить різнобічним спортсменом. Мав 1-й розряд з гімнастики, плавання, легкої атлетики та штанзі. Тим не менш найбільше захоплювався футболом. Розпочав грати у футбол у «Локомотиві» (Баку) з 1954 року.

У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за команду «Спартак-Нальчик» з Першої ліги. У «Спартаку» змушений був грати через те, що тренер «Нафтовика» Олег Тімаков не хотів брати в команду молодих футболістів. Через рік перспективним футболістом цікавилися багато клубів класу «А», але через проблеми з армією повернувся в Баку, і став виступати за «Нефтчі». Відіграв за бакинську команду наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі бакінського «Нефтчі», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

В 1970 році після кількох матчів за «Нефтчі», змушений був піти у «Спартак» (Орджонікідзе) через конфлікт з тренером Ахмедом Аласкаровим. Проте вже на наступний рік повернувся в рідну команду, де ще два роки відіграв диспетчером, після чого завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

В жовтні 1967 року провів два товариські матчі у складі національної збірної СРСР проти Швейцарії (2:2) та Болгарії (2:1). Раніше, 20 червня того ж року, Туаєв зіграв за збірну у неофіційному матчі проти збірної Скандинавії.

Кар'єра тренера

З серпня 1970 року, коли виступав за «Спартак» (Орджонікідзе), паралельно працював і головним тренером команди. Після завершення ігрової кар'єри з липні 1973 року знову очолював орджонікідзенську команду.

В подальшому очолював команди «Хазар-Ланкаран» та «Нефтчі», після чого з липня 1984 року був директором РСДЮШОР «Нефтчі».

В серпні 1987 року відправився за кордон, очоливши туніський «Клуб Африкен», з яким працював три сезони і у 1988 році дійшов з командою до фіналу Кубка арабських чемпіонів, де поступився саудівському «Аль-Іттіфаку» в серії пенальті.

1990 року повернувся до Баку, де знову працював з «Нефтчі», а з 1992 року до першого чемпіонату Азербайджану очолив бакинський клуб «Таррагі», який з наступного сезону отримав назву «Азнефтяг».

У 1993—1995 роках очолював «Туран», з яким у 1994 році став чемпіоном Азербайджану, паралельно тренуючи збірну Азербайджану[1].

У подальшому Туаєв ще кілька разів очолював «Нефтчі» та збірну Азербайджану, вигравши із «нафтовиками» чемпіонат Азербайджану у 1996, 1997 і 2004 роках, а також національний кубок у 1996 і 2004 роках.

Особисте життя

Президент Союзу футбольних тренерів Азербайджану.

За національністю осетин[2]. Сини: Олександр (програміст, Канада) і Сергій (лікар-стоматолог, Росія).

Досягнення

Як гравець

Як тренер

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.