Тулен-Тимур
Тулен-Тимур (*д/н — 1341) — політичний та військовий діяч Золотої Орди.
| Тулен-Тимур | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1341 |
| Національність | монгол |
| Посада | улусбек Криму |
| Термін | 1298—1341 |
| Попередник | Ачік |
| Наступник | ? |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Тукатимуриди |
| Батько | Куншак |
| У шлюбі з | Інджибей-хатун |
Життєпис
Походив з династії Чингизідів, роду Тукамитуриди. Син Куншака (Кішика), онука Уран-Тимура. Про молоді роки обмаль відомостей. 1298 року після повалення Ногаєм улусбека Ачіка (двоюрідного діда Тулен-Тимура) призначаєтсья 1298 року намісником Криму. 1299 року перейшов на бік хана Токти, сприявши поразці Ногая. 1300 року затверджений Токтою правителем Кримського улуса.
Підтримав хана Узбека, зяким мав спорідненність. Останній також залишив за Тукатимуридами їхулуси (Булгар і Хаджи-Тархан). Жо 1312 року сприяв карбуванню в Солхаті срібних дирхемів. 1314 року за наказом Тулен-Тимура в Солхаті було зведено мечеть Узбека.
З 1320 року починаєтсья протистояння згенуезьцями в Криму з приводу збільшення податків. 1322 року війська Тулен-Тимура завдають удару по Сугдеї, грабуючи католицькі костели. У відповідь папа римський Іоанн XXII відправляє скаргу хану Узбеку. В цей час з невідомих обставин діяльність монетного двору припиняється. У 1327 і 1328 роках Тулен-Тимур здійснив нові напади на Сугдею.
Разом з тим активно сприяв ісламізації та розвитку міст. 1333 року на кошти його дружини — Інджибей-хатун — в Солхаті було зведено медресе. На думкудослідників саме в цейчас Солхат перетворюється на значне місто. Його 1334 року відвідав Ібн Баттута, який ймовірно також спілкувався з Тулен-Тимуром. Згідно повідомлення Азакський тумен в цей час підпорядковувався улусбеку Тулен-Тимуру, а Кримський півострів і Азак поєднувало ямів (поштових станцій).
Помер Тулен-Тимур 1341 року. Його замінив син або брат.
Джерела
- Крамаровский М. Г. Джучиды и Крым: XIII—XV вв.// Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии: Сб. научн. тр. — 2003. — Вып. X. — С. 506—532.