Тунгстит
Тунгстит (англ. tungstite; нім. Tungstit n) — мінерал, гідроксид вольфраму.
Тунгстит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | WO₃·H₂O |
Nickel-Strunz 10 | 4.FJ.10 |
Ідентифікація | |
Колір риси | жовтий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | вольфрам[2] |
Тунгстит у Вікісховищі |
Назва — Джеймс Дуайт Дана (J.D.Dana), 1868. Вперше мінерал було описано в 1868 році, в зразках, що знайдені поблизу Трамбулла (Коннектикут) на шахті «Хаббард Вольфрам» на Лонг-Гілл, тепер Археологічний майданчик Старого шахтного парку.
Синоніми: фольфрамін, вохра вольфрамова.
Опис
- 1. За Є. К. Лазаренком: WO2(OH)2.
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): WO3•(H2O).
Містить (%): WO3 — 92,80; H2О — 7,20.
Сингонія ромбічна. Утворює мікроскопічні лусочки, нальоти, масивні, порошковидні до землистих аґреґати. Густина 5,5. Тв. 3,0. Колір золотисто-жовтий до зеленого. Блиск смолистий. Перламутровий полиск на пл. спайності. Прозорий. Продукт окиснення вольфрамових мінералів.
Поширення
Знайдено у Калакаліні (Болівія), в шт. Колорадо (США), Вехн. В'єнні (Франція), Корнуолл (Велика Британія), Уганді.
Різновиди
Розрізняють:
- ітротунгстит (гідрофольфрамат ітрію — YW3O9(OH)3; мінерал блідо-жовтого кольору; утворює суцільні скупчення та сфероліти; густина 5,8; зустрічається в зоні окиснення вольфрамових родовищ),
- купротунгстит (вольфрамат міді острівної будови — Cu2[(OH)2|WO4]; мінерал зеленого кольору; прихованокристалічний, волокнистий; продукт зміни шеєліту),
- торотунгстит (те ж саме, що й ітротунгстит).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тунгстит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Тунгстит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.