Турач заїрський
Тура́ч заїрський[2] (Scleroptila finschi) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[3]. Мешкає в Центральній Африці. Вид названий на честь німецького етнографа, орнітолога і мандрівника Отто Фінша[4].
? Турач заїрський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Scleroptila finschi Barboza du Bocage, 1881 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Francolinus finschi Bocage, 1881 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Довжина заїрського турача становить 35 см, вага 560 г. Характерними ознаками птаха є сірі груди і відсутність чорно-білого візерунку на голові і шиї.
Поширення і екологія
Заїрські турачі мешкають в центральній Анголі, на південному заході Демократичної Республіки Конго, в Республіці Конго та на сході Габону. Вони живуть в саванах, сухих тропічних лісах і рідколіссях, утворених рослинами роду Brachystegia, на луках і пасовищах. Зустрічаються на висоті до 2100 м над рівнем моря.
Поведінка
Заїрські турачі зустрічаються переважно парами. Живляться насінням, а також комахами та іншими безхребетними. Вони, імовірно, є моногамними. Гніздо являє собою невелику заглибину, викопану в землі, сховану серед трави. В кладці приблизно 5 яєць.
Примітки
- BirdLife International (2016). Scleroptila finschi.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 лютого 2022.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 159. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
- P. J. K. McGowan: Family Phasianidae (Pheasants and Partridges). W: Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 2: New World Vultures to Guineafowl. Barcelona: Lynx Edicions, 1994, s. 493. ISBN 84-87334-15-6.