Турбіна Горлова

Турбіна Горловагелікоїдна водяна турбіна з вертикальною віссю американського вченого Олександра Мойcейовича Горлова (англ. Gorlov helical turbine; GHT). Є модифікацією турбіни Дар'є. Запатентована в серії патентів від 19 вересня 1995 по 3 липня 2001, премія Томаса Едісона 2001 року.

Принцип дії

Ротор турбіни являє собою центрально симетричну конструкцію, що, звичайно, складається з трьох аеродинамічних крил, закріплених на радіальних балках. На кожне з крил, рухомих щодо потоку, діє підйомна сила, величина якої залежить від кута між вектором швидкості потоку і миттєвої швидкості крила. На відміну від турбіни Дар'є, гелікоїдна схема крил забезпечує постійну, відносно кута між крилами та напрямом води, тягу.

Переваги та недоліки

Переваги турбіни:

  • Робота ротора не залежить від напрямку потоку, отже турбіна на його основі не вимагає пристрою орієнтації;
  • Ротор характеризується високим коефіцієнтом швидкохідності при малих швидкостях потоку;
  • Низькі в порівнянні з турбіною Дар'є шум та динамічні навантаження.

Застосування

Конструкція є досить поширеною в енергетиці. 25 лютого 2015 дві вітряні турбіни були встановлені на Ейфелеву вежу, вони мають генерувати близько 10,000 кВт*годин електроенергії щорічно[1].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.