Турецький Потік (річка)
Туре́цький Поті́к — річка в Україні, у Покутсько-Буковинському прикарпатті, ліва притока Пруту (басейн Дунаю).
| Турецький Потік Кулачин або Колочин | |
|---|---|
| Витік | на південному сході від села Стецева |
| • координати | 48°30′16″ пн. ш. 25°35′06″ сх. д. |
| Гирло | Пруту |
| • координати | 48°25′28″ пн. ш. 25°36′31″ сх. д. |
| Басейн | Дунаю |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Івано-Франківська область |
| Довжина | ~8 км |
| Ідентифікатори і посилання | |
Також відома як Сня́тинка, Кула́чин або Коло́чин.
Опис
Довжина річки приблизно 8 км[1]. Формується з багатьох безіменних струмків.
Бере початок на південному сході від села Стецева, тече переважно на південний схід, і протікаючи східним передмістям Снятина (Кулачин) в селі Оршівці впадає в річку Прут, ліву притоку Дунаю.
Є природньою межею між історичними реіонами Буковина й Покуття, та співпадає з адміністративним кордоном між Івано-Франківською і Чернівецькою областями.
[2]
Річку перетинає автомобільна дорога Н10.
Історичні дані
До 1504 річка мала назву Колочин або Кулачин (від топоніму Кулачин - приміське село, приєднане (1978) до Снятина, сьогодні південно-східна околиця міста).[3]
Під такою назвою згадується у багатьох грамотах молдавських господарів (грамота Стефана Великого 1490 року) та міжнародних договорах (1433 року) про розмежування територій між Молдавським князівством та Польським королівством, Молдавською та Галицькою митрополіями.
У документах поч. XVI ст. зустрічається назва Сня́тинка.
Після потрапляння Молдавського князівства у васальну залежність від Османської імперії (1513) закріплюється гідронім - Турецький потік.[4]
Примітки
- Мапа Снятина.
- Ігор СКОЧИЛЯС. Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV–XVIII століттях (історико-географічний аспект). С. 306
- Кулачин, Снятинський район, Івано-Франківська область
- Ігор СКОЧИЛЯС. Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV–XVIII століттях (історико-географічний аспект).
Джерела
Кордуба М. Молдавсько-польська границя на Покутю до смерти Стефана Великого // Науковий збірник, присвячений проф. М. Грушевському учениками й прихильниками з нагоди його десятилітньої наукової праці у Галичині (1894–1904). — Львів, 1906. — С. 2.