Флуміненсе

Флуміненсе (порт. Fluminense Football Club) бразильський спортивний клуб з міста Ріо-де-Жанейро. Заснований на початку XX століття як установа одного спорту, «Флуміненсе» на сьогодні є організацією команд в більш ніж 16 різних видах спорту. У статті розглядається «Флуміненсе» виключно як професіональний футбольний клуб.

Флуміненсе
Повна назвапорт. Fluminense Football Club
Прізвисько Pó de arroz (Білий порошок)
Засновано 1902
Населений пункт Ріо-де-Жанейро, штат Ріо-де-Жанейро,
Бразилія
Стадіон Маракана
Вміщує 78 838
Президент Маріо Біттенкурт
Головний тренер Одайр Хелльман
Ліга Серія А
2019 14-те
Домашня
Виїзна
Запасна

Історія

«Флуміненсе» був заснований 21 липня 1902 року в Ріо-де-Жанейро Оскаром Коксом, бразильцем британського походження. Розміщений в тодішній аристократичній околиці Laranjeiras, «Флуміненсе» був сформований синами еліти, які були в контакті з футболом під час навчання в Європі. Перший офіційний матч клуб зіграв проти нині неіснуючого Rio FC, що закінчився 8-0 на користь «Флуміненсе». Перше досягнення було в 1906 році, коли «Флуміненсе» вперше став чемпіоном Ліги Каріока.

У 1911 році розбіжності між гравцями «Флуміненсе» призвели до формування футбольної команди Фламенго, яка залишається головним суперником клубу. Так зване Fla-Flu derby вважається найбільшим в історії бразильського футболу. У 1914 році на стадіоні «Флуміненсе» провела свій перший в історії матч бразильська національна збірна. Крім того саме там «Флуміненсе» завоювали свій перший титул, в 1919 році. Через рік, Афраніо Коста, спортсмен-стрілець, що представляв «Флуміненсе», виграв першу медаль для Бразилії в історії Олімпійських ігор.

До 1924 у «Флуміненсе» було 4000 членів, стадіон на 25000 чоловік та інфраструктура, що вражала клуби Європи. Тим не менше, довгий час асоціація клубу з багатіями псувала свою історію расизмом. Невдалий випадок у 1914 році, мулат, граючи за «Флуміненсе», вирішив покрити себе косметичним порошком, щоб приховати колір своєї шкіри. У кінцевому підсумку це призвело до одного з прізвиськ клубу Pó de arroz, що означає португальською білий порошок. Аж після 1950 року клуб почав приймати чорношкірих гравців до своєї команди.

У наступні роки тривала гегемонія клубу в Ріо. «Флуміненсе» залишиться неперевершеним з точки зору кількості чемпіонатів штату аж до 2009 року. Міжнародне визнання прийшло в 1949 році з врученням Olympic Cup і ще більше в 1952 році з першим міжконтинентальним для «Флуміненсе» кубком Copa Rio. Клуб зарекомендував себе регіонально з досягненням двох кубків Torneio Rio-São Paulo в 1957 і 1960 рр.. Національні відзнаки слідують в 1970 і 1984 роках, з Taça de Prata та бразильським чемпіонатом, відповідно.

Катастрофічна кампанія призвела до вильоту клубу із Серії А в 1996 році. Набір політичних маневрів, проте, дозволив «Флуміненсе» залишитися у Серії А, тільки для того, щоб вилетіти в наступному році. Повністю втративши контроль, клуб вилетів із Серії B до Серії C в 1998 році. У 1999 році «Флуміненсе» виграв чемпіонат Серії C і повинен був грати в Серії B, коли він був запрошений взяти участь у Кубку Жоао Авеланжа, чемпіонаті, який замінив традиційну Серію А в 2000 році . У 2001 році було вирішено, що всі клуби, які взяли участь у так званій групі Blue цього Кубку залишаються в Серії А, і так «Флуміненсе» знайшов свій шлях назад до вершини, де перебуває з тих пір .

У 2007 році «Флуміненсе» виграв Кубок Бразилії і був прийнятий в Кубок Лібертадорес знову після 23 років. Кампанія клубу привела його до фіналу і включала чудові матчі проти Арсеналу де Саранді, Сан-Паулу і Бока Хуніорс. «Флуміненсе» програв фінал ЛДУ Кіто по пенальті.

Після підписання 27 гравців і 5 різних менеджерів у 2009 році, «Флуміненсе» виявились у ситуації боротьби за збереження місця в Серії А. З менш ніж однією третьою частиною матчів до закінчення чемпіонату, математична ймовірність вильоту клубу була 98 %. У цей час, менеджер Кука вирішив звільнити деяких досвідчених гравців і дати молоді шанс. Це, поряд із відновленням Фреда від серйозних травм та суттєвої підтримки з боку вболівальників, дозволило не тільки сенсаційно врятуватись від вильоту, а також попасти у фінал Кубку Південної Америки. Вже другий рік поспіль, клуб вирішував долю континентального кубка. Ніби з відчуттям Дежавю з попереднього року, «Флуміненсе» програв фінал ЛДУ Кіто.

Досягнення

  • Олімпійський кубок (нагорода МОК): 1

1949

Міжнародні

  • Кубок Ріо: 1

1952

Національні

1970, 1984, 2010, 2012

2007

1906, 1907, 1908, 1909, 1911, 1917, 1918, 1919, 1924, 1936, 1937, 1938, 1940, 1941, 1946, 1951, 1959, 1964, 1969, 1971, 1973, 1975, 1976, 1980, 1983, 1984, 1985, 1995, 2002, 2005, 2012

Регіональні

  • Турнір Ріо — Сан-Паулу: 2

1957, 1960

  • Кубок Ioduran: 1

1919

  • Зона Сул Кубка Бразилії: 1

1960

Відомі гравці

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.