Тучкін Олександр Аркадійович

Народився у Львові. Почав займатися гандболом у 17 років. У 1985 році в складі молодіжної збірної СРСР став переможцем чемпіонату світу, а через рік увійшов до складу головної команди. Грав за мінський клуб СКА, чотири рази вигравав золото чемпіонатів СРСР, тричі перемагав в Кубку чемпіонів.

Після чемпіонату світу—1990, вигравши зі збірною СРСР срібну медаль і ставши найкращим бомбардиром турніру, Олександр поїхав грати за кордон. Грав у німецькій Бундеслізі, в іспанській Лізі ASOBAL. Після розпаду СРСР грав за збірну Білорусі, але наприкінці 1998 року прийняв російське громадянство. У фіналах чемпіонату світу—1999 в Єгипті і чемпіонату Європи—2000 у Хорватії — збірна Росії займає друге місце. На Олімпіаді—2000 в Сіднеї — друге місце. Тучкін став найрезультативнішим гравцем фіналу (7 м'ячів).

Переїздить грати в чемпіонат Греції, команда «Філіппос» з Берії дійшовла до фіналу Кубка виклику-2002/03. Клубну кар'єру Тучкін завершує в німецьких колективах нижчих ліг.

2004 року в Афінах у віці сорока років Олександр Тучкін завойовує бронзу на своїй третій Олімпіаді.

На початку 2009 року він став президентом чоловічого гандбольного клубу «Пермські ведмеді».

Срібний призер чемпіонату Європи (2000). Срібний призер чемпіонатів світу (1990, 1999). 2-разовий олімпійський чемпіон (1988, 2000). Чемпіон світу серед молодіжних команд (1985). Найкращий бомбардир чемпіонату світу (1990). Бронзовий призер Олімпійських ігор (2004). 2-разовий переможець Ігор доброї волі (1986, 1990).

Переможець Кубка Греції (2003). 4-кратний чемпіон СРСР (1985, 1986 , 1988, 1989). 2-разовий переможець Кубка Німеччини (1991, 1992). Переможець Кубка Кубків (1988). Чемпіон Греції (2003). Переможець Суперкубка Європи (1989). Переможець Кубка міст (1994). 3-разовий переможець Кубка європейських чемпіонів (1987, 1989, 1990).

• Біографія на сайті НОК Білорусі