Тюлень Ведделла

Тюлень Ведделла[1], тюлень Уедделла[2][3] (Leptonychotes weddellii) — монотипний вид тварин родини Тюленевих (Phocidae), єдиний сучасний вид роду Leptonychotes. Відносно добре поширені на узбережжі Антарктиди.

Тюлень Ведделла
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Клада: Pinnipediformes
Клада: Ластоногі (Pinnipedia)
Родина: Тюленеві (Phocidae)
Підродина: Monachinae
Триба: Lobodontini
Рід: Leptonychotes
Gill, 1872
Вид:
Тюлень Ведделла (L. weddellii)
Біноміальна назва
Leptonychotes weddellii

Етимологія

грец. λεπτός — худий, тонкий; грец. ὄνυξ — кігті, нігті; лат. otes — вказує на володіння.

Вид названий на честь британського капітана Джеймса Ўедделла, який першим помітив цих тварин і задокументував їх у 1820-х.[4]

Опис

Забарвлення різне, але частіше верх голубувато-чорний з білими смужками і плямами, низ сірий з білими смужками. Голова відносно мала, писок дуже короткий, очі та ікла відносно великі.

Дорослі самці досягають 2,9 м в довжину, а самиці досягають 3,3 м. Дорослі самці важать від 400 до 450 кг, самиці, трохи важчі. Новонароджені близько 1,5 м в довжину і в середньому важать 29 кг.

Життєвий цикл

Самиці стають статевозрілими в 3-6 років, самці — в 7-8 років. Репродуктивна поведінка відбувається під водою. Досить часто самиця кусає самця за шию під час спаровування. Вагітність триває 11 місяців, в тому числі затримки імплантації 2 місяці. Тривалість життя приблизно 25 років. Цуцики народжуються з вересня по листопад і доглядаються сім-вісім тижнів. Зазвичай народжується одне щеня.

Звички
Кликач антарктичний (Dissostichus mawsoni) — улюблена пожива тюленя Уедела

Основна здобич — переважно риби родини Нототенієві (зокрема, улюблений харч — кликач антарктичний, Dissostichus mawsoni), головоногі молюски та криль[5].

Хижаками є косатка і морський леопард.

Leptonychotes weddellii — хороші пірнальники, які можуть досягати глибини понад 600 м, з тривалістю занурення принаймні 82 хвилини.

Вони не мігрують, а локальні переміщення викликані змінами в льодових умовах. Підводне плавання відбувається під природними тріщинами льоду або під областями, де лід є досить тонким. Підводна активність в основному нічна. Вони плавають зі швидкістю приблизно від 5 до 7 вузлів (9—13 км/год), використовуючи передні й задні ласти.

Джерела

Примітки
  1. Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 159.
  2. Дикий, І. В.; Дронговська, M. О. Добові та сезонні міграції тюленів Уедделла (Leptonychotes weddelli) в районі архіпелагу Аргентинські острови (західна Антарктика) // Український антарктичний журнал. — 2015. — № 14. — С. 158–162.
  3. Стрюков, О. О. Акантоцефали справжніх тюленів тихоокеанського сектора Антарктики // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. — 2004.
  4. MarineBio Conservation Society. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  5. Дикий І. В. Особливості живлення антарктичних видів тюленів у районі архіпелагу Аргентинські острови // Український антарктичний журнал. — 2009. — № 8. — С. 302—310.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.