Тюрингіт
Тюрингіт (англ. thuringite; нім. Thuringit m) — мінерал, залізистий хлорит шаруватої будови, в якого частина алюмінію заміщається тривалентним залізом.
| Тюрингіт | |
|---|---|
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Тюрингія |
За назвою знахідки в обл. Тюрингія (ФРН), (J.F.A.Breithaupt, 1832).
Синоніми: оуеніт.
Опис
Приблизний склад (за Є.Лазаренком): (Fe2+,Fe3+,Al)8[(OH)2Al1,2-2Si2,8-2O10]. Співвідношення (Fe2O3): (FeO+Fe2O3) дорівнює 0,75-1.
Відрізняється від шамозиту більш високим вмістом Al. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює суцільні приховано-кристалічні маси, дрібні лусочки. Спайність по (001) досконала. Густина 3,20. Тв. 1-2. Колір оливково-зелений до зеленувато-чорного. Блиск лусочок перламутровий. Лусочки гнучкі, але не еластичні. Поширений мінерал.
Розповсюдження
Зустрічається в деяких слабо метаморфізованих осадових породах, разом з сидеритом і магнетитом. Також знаходиться в зонах гідротермальних змін багатих на залізо. Розповсюдження: гори Фіхтель (Баварія, ФРН), Штернберґ (Моравія), Бенешов — Чехія, Циризеє (Каринтія, Австрія).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тюрингіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Тюрингіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.