Моравія

Мора́вія (чеськ. Morava; нім. Mähren; пол. Morawy; лат. Moravia) — історична область в Чехії. В складі Чехословаччини поділялась на дві області:

  • Південна Моравія: площа 15030 км²; столиця Брно; населення 2048900 (1991)
  • Північна Моравія: площа 11070 км²; столиця Острава; населення 1961500 (1991); особливості: річка Морава, від її назви і походить назва регіону; 25% вкрита лісами; виробляється: на півдні — кукурудза, виноград, вино; пшениця, ячмінь, жито, льон, цукровий буряк — на півночі; добувають вугілля і залізо;
Моравія у в 1138–1254 та її сусіди
Мапа Чехії з історичними регіонами та сучасними адміністративними одиницями
Моравія
Прапор
Офіційна назва чеськ. Morava
Названо на честь Морава
Катойконім moravan і moravanka
Держава  Чехія
Столиця Брно і Оломоуць
Адміністративна одиниця Чехія
Протекторат Богемії і Моравії
Чеська Соціалістична Республіка
Найвища точка Прадід
Площа 22 348,87 км²
Святий покровитель Кирило і Мефодій
Категорія мап на Вікісховищі d
 Моравія у Вікісховищі

Етнографічні регіони

Історія
Карта Великої Моравії під час правління Святополка I (871–894 роки), кордони території Моравії накладаються на кордони сучасних європейських держав.
  • Частина території Авар з 6 століття;
  • Після переселення слов'ян (близько 600 року) франкський купець Само звільняє західнослов'янські племена від панування аварів (після 626 року) і впливу східнофранкської держави (631 року в битві біля замку Вогастіс). По його смерті держава розпадається і потрапляє в 805 році у податкову залежність від Карла Великого.
  • Князь Моймир І (830–846 роки) близько 830 року створює Великоморавське князівство. Його небіж Ростислав (846–870 роки) позбавляється залежності від східнофранкської держави за підтримки Візантії. Зі схвалення Риму та за допомогою апостолів слов'ян Кирила і Мефодія утворюється самостійна церковна організація з власною слов'янською церковною мовою і літургією. Проте вона втрачає незалежність у 885 році по смерті Мефодія, якого Рим призначив єпископом. Після кількох невдалих походів Людовика Німецького спалахує велике повстання Ростислава проти німців.
  • 870–894 роки — правління Святополка (небіж Ростислава), що бере в полон свого дядька і видає його східнофранкському королю. Повстання завершується після чотирьох років боротьби Фортгаймським миром у 874 році. Того ж року Святополк перетворює своє князівство в королівство Велика Моравія, де правив до 894 року. Святополк втрачає Нижню Панонію, однак продовжує експансіоністську політику і завойовує Судети, Словаччину, Богемію, Верхню Панонію та Сілезію.
  • Завойована Священною Римською імперією Карлемана[джерело?].
  • 880 року надання у власність Великоморавії святому Петру та його вікарію в Римі[джерело?].
  • Була завойована мадярами в 906, стала частиною Чехії в 1029.
  • Моравія перейшла до Габсбургів у 1526, під австрійською короною — з 1849.
  • Увійшла до складу нової республіки Чехословаччини в 1918, стала провінцією в 1949.

Див. також

Примітки

    Література
    • Кіндер Г., Хільгеман В. Всесвітня історія  : dtv-Atlas : Пер. з нім. — К. : Знання-Прес, 2001.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.