Тімрот Олександр Григорович

Олекса́ндр Григо́рович Тімрот (15 квітня 1865 2 березня 1944, Ніцца) — статс-секретар Державної ради Російської імперії, сенатор. Військовий аташе у складі Дипломатичної місії Української Держави до Королівства Швеції

Тімрот Олександр Григорович
Alexander Reinhold Carl Lionel von Timroth
Народився 15 квітня 1865(1865-04-15)
Рига
Помер 2 березня 1944(1944-03-02) (78 років)
Ніцца
Поховання Російський цвинтар Кокад
Країна  Російська імперія
Національність балтійські німці[1]
Діяльність дипломат
Alma mater Училище правознавства
Конфесія лютеранство
Рід von Timroth familyd
Батько Gotthard von Timrothd
Мати Olga Karolina Marie Theodora von Timrothd
Нагороди
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня

Біографія

Лютеранин. З потомствених дворян Санкт-Петербурзької губернії. Син генерал-майора Готгард (Григорія Олександровича) фон-Тімрот (1827—1880) і баронеси Ольги Кароліни фон-Раден (1828—1903). Молодші брати Готгард і Лев — генерал-майори, георгіївські кавалери.

У 1886 році закінчив Імператорське училище правознавства з чином IX класу і вступив на службу в Міністерство юстиції Російської імперії з направленням в канцелярію Сенату[2].

Обіймав посаду обер-секретаря Сенату, був редактором «сенатських відомостей», виконував обов'язки редактора «Зборів узаконень і розпоряджень уряду» (1889—1893). У 1893 році був переведений до канцелярії Комітету міністрів, а 24 січня 1896 — призначений помічником статс-секретаря Державної ради. Брав участь в роботі комісій та особливих нарад: для обговорення задумів, зазначених в рескрипті 18 лютого 1905 про способи здійснення найвищих вказівок Маніфесту 17 жовтня 1905 року та інших. Відображений на картині Рєпіна «Урочисте засідання Державної ради 7 травня 1901 року».

У 1904 році був призначений в. о. статс-секретаря Державної ради, керуючого відділенням промисловості, наук і торгівлі. У наступному році був затверджений на посаді, в 1906 — переведений керуючим відділенням фінансів, а пізніше призначений керуючим діловодством загальних зборів Державної ради.

Чин: дійсний статський радник (1905), на посаді гофмейстера (1907), гофмейстер (1913).

У роки Першої світової війни перебував при особливоуповноваженому Російського товариства Червоного Хреста при 1-а армії (Російська імперія), а потім 12-я армія (Російська імперія). У січні 1916 був призначений сенатором, присутнім в перших загальних зборах.

Після жовтневого заколоту переїхав в Україну. У 1918 був направлений військовим аташе у складі дипломатичної місії Української Держави до Королівства Швеції, яку очолював Баженов Борис Петрович.[3]

У січні 1919 року емігрував до Франції, жив у Ніцці. Брав участь в роботі емігрантських організацій. У 1924 році підготував для Вищого монархічного ради доповідь про втрату прав на престол нащадків великого князя Володимира Олександровича. Був членом Товариства правознавців, входив до Комітету каси Товариства.

У 1930-і роки був учасником гуртка ревнителів російського минулого в Ніцці, виступав в ньому з доповідями: з нагоди 50-річчя від дня загибелі Олександра II, пам'яті великого князя Михайла Миколайовича, про російську культуру.

Помер в 1944 році в Ніцці. Похований на місцевому кладовищі Кокад.

Сім'я

  • Дружина — Туган-Барановська Олена Іванівна (?-1946), дітей не мав.

Нагороди та відзнаки

  • Орден Святой Анни 2-й ст. (1901);
  • Орден Святого Станислава 1-й ст. (1908);
  • Орден Святой Анни 1-й ст. (1910).
  • Медаль «В пам'ять царювання Імператора Олександра III»;
  • Медаль «В пам'ять коронації Імператора Миколи II»;
  • Медаль «За працю по першому загальному перепису населення» (1897);
  • Медаль «В пам'ять 300-річчя царювання дому Романових» (1913).

Примітки

Посилання

  • Список высшим чинам государственного, губернского и епархиального управлений. Исправлен по 15 января 1904 года. — СПб., 1904. — С. 11
  • Список гражданским чинам IV класса на 1907 год. — СПб., 1907. — С. 2010
  • Список гражданским чинам первых трех классов. Исправлен по 1 сентября 1914 года. — Пг., 1914. — С. 660
  • Биографии членов Государственного совета на сайте «Архивы России»
  • Российское зарубежье во Франции 1919—2000. Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. Москва. Наука; Дом-музей Марины Цветаевой. 2008.
  • Мурзанов Н. А. Словарь русских сенаторов, 1711—1917 гг. — СПб., 2011. — С. 426. — ISBN 978-5-86007-666-2.
  • «Тимротиана» Михаила фон Тимрота (перевод со шведского, (Michael Heinrich v. Timroth, «Genealogia Thiemerothiana». Helsingfors Slaktforskare, Uppsatser XIII, 2001). См. альманах «Тороповские Страницы», стр. 64-87.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.