Тім Веллінгтон
Тім Веллінгтон (англ. Team Wellington) — напівпрофесійний новозеландський футбольний клуб міста Веллінгтон, який виступає в прем'єр-лізі АСБ.
Повна назва | англ. Team Wellington Football Club | ||
Прізвисько | Team Welly, Teedubs | ||
Засновано | 2004 | ||
Населений пункт | Веллінгтон, Нова Зеландія | ||
Стадіон | Девід Феррінгтон Парк | ||
Вміщує | 2000 | ||
Президент | Пітер Чоті | ||
Головний тренер | Мет Келкотт | ||
Ліга | АСБ Прем'єршип | ||
2014-2015 | 3-тє (Регулярний сезон) | ||
|
Історія
Ранні роки
Футбольний клуб «Тім Веллінгтон» було засновано у 2004 році. До того ж клуб є одним з засновників АСБ Прем'єршипу.
У першому сезоні, клуб набрав лише 23 очки за 21 матч та посів 6-те місце,[1] а в сезоні 2005/06 років у регулярному чемпіонаті команда посіла 4-те місце, це дало клубу можливість зіграти в плей-оф. У першому матчі плей-оф «Тім Веллінгтон» переміг у серії післяматчевих пенальті Отаго Юнайтед з рахунком 4:1 (восновний час завершився нічиєю 1-1), а потім перемогли Янг Харт Манавату з рахунком 3:2, але поступилися у півфіналі Кетербері Юнайтед з рахунком 2:1 і втратили можливість вийти до фіналу.[2] Але високі позиції, які команда здобула того сезону, не були підтверджені у в сезоні 2006/07 років, коли «Тім Веллінгтон» набрав 27 очок в 21-му матчі та завершив регулярний чемпіонат на 5-му місці.[3]
Невдачі в плей-оф
У чемпіонаті Нової Зеландії з футболу сезону 2007/08 років команда зі столиці Нової Зеландії посіла третє місце, і, таким чином, отримала право взяти участь в плей-оф. У попередньому раунді «Тім Веллінгтон» виграв в овертаймі в Окленд Сіті, який був чемпіоном у всіх попередніх розіграшах плей-оф. Але в фіналі плей-оф Уайтакере Юнайтед з рахунком 2:0 перемагає «Тім Веллінгтон» та здобуває свій перший національний титул, ставши другою командою, щоб перемагаола в АСБ Прем'єршипі та кваліфікувалася для участі в О-лізі.[4]
Досягнення сезон 2007/08 років вивели команду до когорти найкращих футбольних клубів Нової Зеландії, в сезоні 2008/09 років клуб посів 4-те місце у регулярній частині чемпіонату, але програв у півфіналі плей-оф Уайтакере Юнайтед.[5]
У чемпіонаті Нової Зеландії з футболу 2009/10 років клуб посів 3-тє місце і знову отримав право взяти участь у плей-оф, де столична команда черговий раз поступилася Уайтакере Юнайтед, який через кілька днів переміг у фіналі плей-оф.[6]
У сезоні 2010/11 років клуб знову посів третє місце, але в півфіналі плей-оф зазнав поразки від Окленд Сіті.
перший титул
Інший розлад був у сезоні 2011/12 років, коли Тім Веллінгтон дійшов до фіналу плей-оф, де поступився з рахунком 4:1 Уайтакере Юнайтед, на відміну від попередніх років, коли столична команда посідала 4-те місце, після поразки у півфіналі плей-оф від Окленд Сіті. Незважаючи на те, що перемога у Уайт Ріббон Кап, національному кубку, не дає можливості в наступному сезоні виступати в Лізі чемпіонів ОФК, «Тім Веллінгтон» переміг у турнірі, і став третім клубом, після Окленд Сіті та Уайтакере Юнайтед, які перемагали в цьому турнірі. У фінальному матчі столична команда з рахунком 6:1 перемогла ФК «Ваїкато».
Оновлення команди та чергові досягнення
Було сформовуано команду з гравців молодіжних збірних U-17 і U-20, а також з тих гравців, у яких було мало ігрової практики у Веллінгтон Фенікс. До того ж було повністю відремонтовані будівлі клубу. Таким чином, веллінгтоці були готові боротися за підкорення нових висот, але після поразко в двох перших матчах команда залишилася на п'ятому місці, на якому і завершила чемпіонат. Постійні невдачі, наприклад як поразку від Отаго Юнайтед з рахунком 1:0 або дві поразки, які команда зазнала на останніх хвилинах матчу, від Окленд Сіті змусили «Тім Веллінгтон» вперше за останні шість сезонів пропустити плей-оф.
В сезоні 2013/14 років клуб вийшов до фіналу, але зазнав поразки з рахунком 1-0 від Окленд Сіті, проте цього виявилося досить, щоб взяти участь в Лізі чемпіонів ОФК 2015 року, ставши другою командою на турнірі від Нової Зеландії; без участі Окленд Сіті та Уайтакере Юнайтед, але разом з Янг Харт Манавату вони взяли участь в Лізі чемпіонів ОФК.
На початку сезону 2014/15 років, столична команда перемогла Окленд Сіті в рамках Черіті Кап 2014 року в серії післяматчевих пенальті з рахунком 4:3, після нічиєї 2:2 в основний час поєдинку, і, таким чином, здобула свій другий титул. У цьому сезоні клуб поступився в півфіналі АСБ Прем'єршипу, а також програв у фіналі Ліги чемпіонів ОФК. Проте, в наступному сезоні Тім Веллінгтон переміг у фіналі АСБ Прем'єршипу 2015-16 років переміг Окленд Сіті з рахунком 4:2, здобувши свій перший чемпіонський титул плей-оф АСБ Прем'єршипу.
Стадіон
Футбольний клуб «Тім Веллінгтон» нещодавно проводив свої домашні матчі на стадіоні «Ньютаун Парк», який вміщує 5 000 уболівальників. У 2008 році поруч з ігровим полем було відкрите поле для тренувань, яке використовує інший клуб з Веллінгтона, який виступає в А-Лізі, Веллінгтон Фенікс.
Оскільки стадіон «Ньютаун Парк» є основним легкоатлетичним стадіоном в країні, тому інколи клуб змушений проводити свої домашні матчі в іншому місці, щоб забезпечити можливість проведення легкоатлетичних змагань. Ці матчі, як правило, проводяться на стадіоні «Пуріріа Парк» в північному передмісті Веллінгтона Пуріріа.
Останнім часом «Тім Веллінгтон» змінив домашній стадіон, тепер більшість домашніх матчів клуб проводить на стадіоні «Дейв Феррінгтон Парк» в Мірамарі.
Досягнення
Національні
- Кубок Нової Зеландії з футболу
- Переможець (1): 2014.
- Уайт Райббон Кап
- Переможець (1): 2011–12
- АСБ Прем'єршип:
- Прем'єршип:
- Фіналіст (2): 2013–14, 2014–15
- Чемпіоншип:
- Переможець (1): 2015-16
- Прем'єршип:
Міжнародні
- Ліга чемпіонів ОФК:
- Чемпіон: 2018
- Фіналіст (2): 2014/15,[7] 2015-16
Статистика та рекорди
Лідери клубу за кількістю проведених матчів та забитих м'ячів
Дані наведені включаючи сезон 2009-10 років
Ім'я | Позиція | Виступів | Сер. к-ть голів/за гру | |
---|---|---|---|---|
Грехем Літтл | НП | 76 | 41 | 0.54 |
Луїс Корралес | НП | 33 | 22 | 0.66 |
Браян Літтл | ПЗ | 65 | 21 | 0.32 |
Пітер Хелстід | НП | 67 | 16 | 0.24 |
Енді Беррон | ПЗ | 33 | 11 | 0.33 |
Грег Дрейпер | НП | 15 | 9 | 0.60 |
Раф де Грегоріо | ПЗ | 37 | 9 | 0.24 |
Девід Джонсон | ПЗ/НП | 33 | 8 | 0.24 |
Деніел Елленсон | НП | 13 | 6 | 0.46 |
Вірему Патрік | ПЗ | 55 | 5 | 0.09 |
Деніел Філіпп Кіт | ПЗ | 33 | 5 | 0.15 |
Майк Вілсон | ПЗ | 38 | 4 | 0.11 |
Карл Вейлен | ЗХ | 92 | 4 | 0.13 |
Адам Бірч | ЗХ/ПЗ | 71 | 3 | 0.04 |
Стів Гуллі | НП | 46 | 3 | 0.07 |
Ділан Холл | ВР | 44 | 0 | 0 |
Джеймі Данкан | ЗХ | 43 | 0 | 0 |
Майкл Ігер | ПЗ | 43 | 0 | 0 |
Мет Адамс | ЗХ | 40 | 2 | 0.05 |
Джеймс Беннатін | ЗХ | 34 | 1 | 0.03 |
Історія виступів Тім Веллінгтон у чемпіонаті
Сезон | Команди | Переможець лідер Місце | Кінцева кваліфікація | Кінцеве місце |
---|---|---|---|---|
2004–05 | 8 | 6-те | Не кваліфікувався | |
2005–06 | 8 | 4-те | Кваліфікувалися для участі в плей-оф | 3-тє |
2006–07 | 8 | 5-те | Не кваліфікувався | |
2007–08 | 8 | 3-тє | Кваліфікувалися для участі в плей-оф | Фіналіст |
2008–09 | 8 | 4-те | Кваліфікувалися для участі в плей-оф | 4-те |
2009–10 | 8 | 3-тє | Кваліфікувалися для участі в плей-оф | 3-тє |
2010–11 | 8 | 3-тє | Кваліфікувалися для участі в плей-оф | 4-те |
2011–12 | 8 | 4-те | Кваліфікувалися для участі в плей-оф | Фіналіст |
2012–13 | 8 | 5-те | Не кваліфікувався | |
2013–14 | 8 | 2-ге | Кваліфікувалися для участі в плей-оф | Фіналіст |
2014–15 | 9 | 2-ге | Кваліфікувалися для участі в плей-оф | 3-тє |
2015–16 | 8 | 3-тє | Кваліфікувалися для участі в плей-оф | 1-ше |
Статистика виступів по сезонах
Сезон | Міс | В | Н | П | ЗМ | ПМ | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2004–05 | 6 | 5 | 8 | 8 | 35 | 40 | -5 | 23 |
2005–06 | 4 | 8 | 4 | 9 | 43 | 53 | −10 | 28 |
2006–07 | 5 | 7 | 6 | 8 | 37 | 34 | +3 | 27 |
2007–08 | 3 | 15 | 2 | 4 | 51 | 21 | +30 | 27 |
2008–09 | 4 | 7 | 2 | 5 | 28 | 28 | 0 | 23 |
2009–10 | 3 | 7 | 0 | 7 | 22 | 24 | −2 | 21 |
Останнє обновлення 12 січня 2015 року |
Сезон | Найбільша перемога | Найбільша поразка | Плей-оф |
---|---|---|---|
2004–05 | 5–0 v Отаго Юнайтед | 1–5 v Окленд Сіті | Не кваліфікувався |
2005–06 | 4–1 v Уайтакере Юнайтед | 0–6 v ФК «Ваїкато» | Перший раунд: Перемога над Отаго Юнайтед 2–2 (дод. час, 4–1 в пен.) Другий раунд: Перемога над Янг Харт Манавату 3–2 Третій раунд: Поразка від Кентербері Юнайтед 1–2 |
2006–07 | 7–0 v Хоукіс Бей Юнайтед | 0–5 v Янг Харт Манавату | Не кваліфікувався |
2007–08 | 8–0 v Янг Харт Манавату | 1–5 v Уайтакере Юнайтед | Півфінал: Перемога над Окленд Сіті 4–3 (дод. час) Великий Фінал: Перемога над Уайтакере Юнайтед 0–2 |
2008–09 | 4–1 v ФК «Ваїкато» | 2–5 v Хоукіс Бей Юнайтед | Півфінал: Перемога над Уайтакере Юнайтед 0–6 (дод.час) |
2009–10 | 4–1 v Кентербері Юнайтед | 0–4 v Янг Харт Манавату | Півфінал: Поразка від Уайтакере Юнайтед 4–4 (дод. час) |
2010–11 | |||
2013–14 | 6–0 v Хоукіс Бей Юнайтед | Фіналіст: Поразка від Окленд Сіті | |
Останнє оновлення 10 жовтня 2014 року |
Статистика виступів на континентальних турнірах
Сезон | Змагання | Раунд | Країна | Клуб | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|
2014/15 | Ліга чемпіонів ОФК | Група | Хекарі Юнайтед | 3-0 | |
Тафеа | 3-0 | ||||
АС Тефана | 3-0 | ||||
ПФ | ФК «Ба» | 2-0 | |||
Ф | Окленд Сіті | 1-1 пен. (3-4) | |||
Відомі гравці
- Джеймс Беннатін (2006—2009)
- Коста Барбарусес (2004—2007)
- Енді Беррон (2006—2009)
- Джеремі Брокі (2008—2009)
- Раффаеле ді Грегоріо (2006—2008)
- Шон Дуглас (2007—2008)
- Деніел Елленсон (2007—2008)
- Кріс Горіс (2007—2008)
- Сем Джинкінс (2008—2009)
- Сем Пітерс (2007—2008)
- Руперт Раян (2008)
- Тім Шифферс (2008—2009)
- Коул Тінклер (2007—2008)
- Майк Вілсон (2005, 2007—2008)
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 2 травня 2016.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 2 травня 2016.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 2 травня 2016.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 3 травня 2016.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 3 травня 2016.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 3 травня 2016.
- Перший в історії матч Тім Веллінгтон в Лізі чемпіонів. Football Size. 12 квітня 2015 року. Процитовано 12 квітня 2015 року.