Ліга чемпіонів ОФК

Перший офіційний розіграш проводився у вигляді одиночного матчу між командами чемпіонами Австралії та Нової Зеландії, і відбувся 1987 року. Переможцем став чемпіон Австралії — Аделаїда Сіті.

Після 12 річної паузи ОФК організувала Клубний чемпіонат Океанії. В січні 1999 року турнір був проведений в містах Нанді та Лаутока на островах Фіджі. Участь у ньому взяли 9 команд. Переможцем стала австралійська команда Саут Мельбурн.

2007 року ОФК вирішила змінити формат і назву турніру — він став називатись Ліга чемпіонів ОФК.

В сезоні 2009/10 переможцем турніру стала команда Хекарі Юнайтед (Папуа Нова Гвінея), перша команда-переможець не з Нової Зеландії та Австралії.

З 2007 року по сезон 2009/10 у турнірі брали участь 6 команд, розбиті на дві групи по 3 команди. Кожна команда у групі проводила 4 матчі — по 2 матчі («вдома» і «в гостях») з усіма суперниками. Переможці груп потрапляли до фіналу, який складався з 2 матчів.

В сезонах з 2009/10 по 2011/12 у турнірі брали участь 8 команд.

Починаючи з сезону 2012/13 кількість команд-учасниць збільшилась до 12-ти. Формат також змінився: з'явився попередній раунд, в якому беруть участь 5 команд зі слабкіших чемпіонатів. Переможець попереднього раунду потрапляє до групового етапу. Груповий етап складається з двох груп та 6 матчів для кожної команди. В результаті клуби, що займуть перші та другі місця в групах потрапляють до двоматчового півфіналу, в якому визначаться учасники фіналу. Перший фінал в подібному форматі відбувся 19 травня 2013 року в Окленді.

У турнірі можуть взяти участь по одному представнику від кожної країни, яка є членом ОФК. Нова Зеландія має 2 місця в турнірі.

• О-ліга на сайтІ ОФК (англ.)
• Статистика Кубка і Ліги чемпіонов ОФК на сайті RSSSF (англ.)