Т-111

Т-111, виріб 111, відомий також як Т-46-5 радянський експериментальний середній танк. Був першим танком з протиснарядним бронюванням.

Т-111
Тип середній танк
Схема: класична
Історія використання
Оператори СРСР
Історія виробництва
Виробник СРСР
Виготовлення 1938-1939
Характеристики
Вага 32,3
Довжина 5400
Довжина ствола 46
Ширина 3140
Висота 2416
Обслуга 3

Калібр 45-мм зр. 1938 р. (20К)
Підвищення −6…+23°
Приціл перископічний ПТ-1, телескопічний ТОП

Броня сталева цементована високої твердості
Лоб: верх: 60 / 20°, середина: 30 / 82°, низ: 60 / 12°
Борт: 60
Корма: 60 / 0…8°
Дах: 20
Днище: 20-30
Башта: лоб: 50 / 18°, борт: 50 / 18°, корма: 50 / 18°, дах: 20
Головне
озброєння
боєкомплект: 121
Другорядне
озброєння
2 × 7,62-мм ДТ-29
Двигун V-подібний
8-циліндровий карбюраторний повітряного охолодження
320
Питома потужність 9,92
Підвіска тиск на ґрунт: 0,97
Дорожній просвіт 390
Швидкість шосе: 31
бездоріжжя: 16
Прохідність підйом: 28°
стінка: 1,0
рів: 2,0
брід: 1,2

Історія створення

Розроблений конструкторським бюро Ленінградського заводу дослідного машинобудування № 185 імені Кірова під керівництвом С. О. Гінзбурга під час проекту по створенню малого танка важкого бронювання, робота над яким велася з 1936 року. Перший екземпляр був виготовлений в квітні 1938 року. Мав литу башту, посилену підвіску, вперше у світовій практиці було застосовано нову технологію електричного зварювання з'єднань броньових листів. При загальній масі 28 — 32 тонн мав броню товщиною 60 мм і розвивав швидкість 30 км/год, що забезпечував двигун потужністю 300 к. с. Відповідно до випробувань, броня Т-111 успішно захищала від снарядів протитанкових 37-мм гармат, що було значним проривом в танкобудуванні. Озброєння цього танка було аналогічно Т-26, попереднику Т-111, а саме — 45-мм гармата в литій конічній башті і два кулемети. Екіпаж танка складався з трьох осіб.

Серійно виробництво танка здійснено не було, причиною стала складність його виробництва. Наприклад, підвіска танка Т-111 була блокованою, з листовими ресорами, які були розміщені всередині корпусу машини, що ускладнювало завдання монтажу та демонтажу окремих елементів.

Водночас, розробка Т-111 стала серйозним кроком у розвитку галузі, і цей досвід став фундаментом для подальшого розвитку та проектування нового озброєння, зокрема, важких танків прориву. На заводах була впроваджена технологія виробництва товстої броні.[1] Проте, хоча розробка завершилася дослідними екземплярами, група конструкторів була нагороджена державними нагородами, зокрема, М. І. Кошкін отримав орден Червоної Зірки.[2]

Примітки

  1. И. Шмелев. Броня против снарядов // Техника — молодёжи.  1981. № 3.
  2. И. Шмелев. Танк Т-34 // Техника и вооружение.  1998. № 11 — 12.

Література

  • Солянкин А. Г., Павлов М. В., Павлов И. В., Желтов И. Г. Отечественные бронированные машины. XX век. 1905–1941. — М.: Экспринт, 2002. — Т. 1. — 344 с. — 2000 экз. — ISBN 5-94038-030-1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.