V-подібний двигун

V-подібний двигун компонувальна схема двигуна внутрішнього згоряння, у якій циліндри розміщено в два ряди, під кутом один до одного, у формі латинської літери «V» (якщо дивитися на конструкцію в напрямку осі колінчастого валу). Здебільшого таку схему застосовують для багатоциліндрових двигунів (із шістьма чи більше циліндрами), оскільки зі збільшенням кількості циліндрів значно зростає довжина двигуна. Найчастіше застосовують кути 60° чи 90°[1].
Складнощі із широким впровадженням такої конструкції полягають у тому, що є труднощі балансування механізму. Розробники обирають таку конструкцію двигуна з міркувань компактності, а не за хорошу врівноваженість[джерело?].
Схожі за компоновкою двигуни з розвалом блоків менше 45°, зазвичай виділяють в окремий різновид — VR-двигунів. Двигуни з розвалом блоків 180° називають опозитними, їх теж розглядають як окремий різновид, відділяючи від власне V-подібних[1].

Один з перших зразків V-подібного двигуна: британський мотоциклетний двигун компанії «Blumfield»
V-подібний двигун

Ще один різновид V-подібного двигуна W-подібний. Він являє собою два V-подібних двигуна, синхронізованих і включених у загальну систему приводу. V-подібні двигуни також називають дворядними, а W-подібні — чотирирядними.

Див. також

Джерела

  1. Алексей Воскресенский, Леонид Голованов (20 июля 2010). Техника › Двигатели. Рядный? V-образный? «Оппозит»?. Драйв.ru.

Посилання

Відео

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.