Т-26А
Т-26А — радянський дослідний артилерійський танк.
| Т-26А | |
|---|---|
| Тип |
легкий танк Схема: класична |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1935 |
| Оператори |
.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Історія виробництва | |
| Виробник |
СРСР |
| Виготовлення | 1935 |
| Виготовлена кількість |
7 |
| Характеристики | |
| Вага | 16 |
| Довжина | 5400 |
| Довжина ствола | 16,5 |
| Ширина | 3140 |
| Висота | 2416 |
| Обслуга | 3 |
|
| |
| Калібр | 76 мм гармата КТ-28 |
| Підвищення | -6°…+23° |
| Приціл |
телескопічний ТОП |
|
| |
| Броня |
Лоб: верх: 23, середина: 15, низ: 12 Дах: 20 Днище: 20-30 Башта: лоб: 18, борт: 18, корма: 18, дах: 5 |
Головне озброєння |
боєкомплект: 56 |
Другорядне озброєння |
2 × 7,62-мм ДТ-29 |
| Двигун |
V-подібний 8-циліндровий карбюраторний повітряного охолодження 320 |
| Питома потужність | 9,92 |
| Підвіска | тиск на ґрунт: 0,97 |
| Дорожній просвіт | 390 |
| Швидкість |
шосе: 31 бездоріжжя: 16 |
| Прохідність |
підйом: 28° стінка: 1,0 рів: 2,0 брід: 1,2 |
Історія
АБТУ РСЧА відчували великий інтерес до артилерійських танків на базі «Віккерса» та «Крісті» ще до початку серійного виробництва цих машин. До робіт з цієї теми підключилися одразу кілька КБ. Це були КБ заводу № 174 і КБ Диренкова, але як завжди Диренков зробив свій варіант танка швидше.
Проєкт Диренкова
Проєкт мав грибоподібну башту. Спочатку був встановлений на БТ-2, а потім на Т-26. Також відзнакою проєкту було те, що, корпус танка злегка збільшувався ззаду за рахунок спеціальної прибудови. У башті встановлювалося 76 мм гармата зр. 1927/1931 р.
Проєкт заводу № 174
Проєкт заводу № 174 здавався військовим найкращим. Цей проєкт мав циліндричну башту. На відміну від проєкту Диренкова, бойове відділення було значно просторішим.
Випробування
Спочатку на випробування прибув зразок танка з баштою Диренкова. Випробування показали що, башта дуже маленьких розмірів, через що, екіпажу в бойовому відділенні було дуже тісно, а заряджаючому доводилося втискати в стінку бойового відділення. Башту забракували. Потім її відправили на склад. Башта заводу № 174 трохи пізніше, її встановили на той же танк. Дана башта більше підходила до умов роботи в ній екіпажу, але теж не вирішувала проблему. Але все-таки військовим вона здалася кращою, ніж башта Диренкова, і вони замовили настановну партію машин у кількості 5 примірників. Причому три з них повинні були озброюватися гарматами КТ-28, а дві гарматами ПС-3.
Випуск
Як завжди роботи з випуску настановної партії затяглися. Завод був не готовий до випуску танка. Тим більше він намагався виконати план по простих «неартилерійських» танках. І лише до 1935 року були готові всі 5 танків.
Підсумок
Після цього всі 5 танків відправили на військові випробування. Все проходило відмінно та здавалося що танку відкрита «зелена вулиця», але 19 серпня під час пострілу з танка раптом розірвалася гільза в бойовому відділенні. Звичайно ж цей недолік можна було приписати до випадковості, але АБТУ РСЧА порахувало що танк невдалий та закрило всі справи з цього танку. А щодо дослідного зразка, то про нього більше не згадували, ще на випробуваннях, у нього сталося аварія, під час якої у нього поламалася ходова частина. Танк не стали ремонтувати.
Пізній проєкт
Коли зробили танк БТ-7А Тухачевський запропонував зробити таку ж схожу, лише еліптичну башту. Він написав листа в КБ заводу № 174. Через місяць йому прийшла відповідь що, таку башту встановити на корпус Т-26 буде дуже важко і це зажадає великих переробок в корпусі і те що, це взагалі буде важко. Через це від цього проєкту відмовилися.
Література
- М. Свирин «Броня РККА»
- М. Коломийец «Т-26 Тяжёлая судьба лёгкого танка»