Т-74

Т-74 (Індекс ГБТУ — Об'єкт 450)— радянський проект основного бойового танка.

Т-74
Об'єкт 450
Тип основний бойовий танк
Походження СРСР
Історія виробництва
Розробник ХЗТМ
Характеристики
Вага 38,5 т
Довжина 9,6 м
Ширина 3,6 м
Висота 2,2 м
Екіпаж 3
Головне
озброєння
 гладкоствольна 125-мм 2А47 гармата
Другорядне
озброєння
 2 х 7,62-мм ПКТ
Двигун газотурбінний ГТД-1250
1250 кс
Питома потужність 23 кс/т
Підвіска торсіонна
Операційна
дальність
 550 км
Швидкість 70 км/год

Історія створення

Основний бойовий танк Т-74 розроблявся в ініціативному порядку на Харківському Заводі імені Малишева. Головним конструктором танка був О.О. Морозов. Спочатку проект мав внутрішньозаводське позначення «Тема 101». 26 травня 1972 року О.О. Морозов виступив з доповіддю про проект нового основного танка Т-74. Пізніше проекту був привласнений індекс ГБТУ - «Об'єкт 450». 31 липня 1971 року наказом Міністерства оборонної промисловості офіційно була задана розробка ескізного проекту «Об'єкту 450». Однак у зв'язку зі складністю і дорожнечею розробки машини, роботи по «Об'єкту 450» були припинені[1][2].

Опис конструкції

Основний бойовий танк Т-74 конструювався за альтернативною схемою компонування. Машина поділялася на 5 окремих відсіків: моторно-трансмісійне відділення, відсік з боєкомплектом, відділення з членами екіпажу, відділення зі зброєю і додатковим озброєнням, паливне відділення. Завдяки застосуванню нової схеми компонування передбачалося істотно поліпшити умови населеності машини, возимого боєкомплекту і запасу палива. При цьому, в порівнянні з танком Т-64 були зменшені габарити машини[1].

Броньовий корпус і башта

Боєкомплект, гармата та інші основні компоненти танка були винесені з бойового відділення, а екіпаж при цьому розміщувався в нижній частині машини. Відділення з екіпажем шумоізольоване і повністю герметичне, що повинно було дозволяти членам екіпажу перемовлятися без танкового переговорного пристрою. При цьому було вирішено проблему загазованості бойового відділення, а також виключена небезпека затяжного пострілу, пошкодження та забруднення боєкомплекту. Моторно-трансмісійне відділення було зменшено і становило 1/5 частина довжини корпусу машини. Дах бойового відділення повинен був виконуватися з легких сплавів алюмінію[1].

Озброєння

Як основне озброєння передбачалося використовувати 125-мм гладкоствольну гармату Д-85 (2А47). Механізм заряджання гармати були отримані шляхом механізму заряджання танка Т-64А. Боєкомплект, повинен був становити 60 пострілів. Як варіант розглядалося використання 130-мм гармати. Додатково повинні були встановлюватися два 7,62-мм кулемети ПКТ і 30-мм дрібнокаліберна автоматична гармата[1].

Двигун і трансмісія

Як силова установка розглядався газотурбінний двигун, потужністю 1250 к.с. Моторно-трансмісійне відділення виконувалося на базі вузлів і агрегатів танка Т-64А[2][1].

Ходова частина

Ходова частина Т-74 повинна була бути уніфікована з ходовою частиною танка Т-64А[1].

Примітки
  1. А. А. Морозов. Глава 20. Танк Т-74 — «лебединая песня» А.А. Морозова. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  2. Танк Т-74. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.