Убіхінон

Убіхінон або кофермент Q10, коензим Q10 (також відомий як убідекаренон, кофермент Q, CoQ10, CoQ, Q10, або Q) бензохінон із 10 ізопреновими хімічними групами.

Структурна формула убіхінону

Убіхінон відносять також до вітаміноподібних сполук. Ця сполука виявлена в більшості рослинних і тваринних клітин.[1] Вона також синтезується в організмі людини із амінокислоти тирозину, через що її не відносять до вітамінів, хоча її роль у метаболічних процесах організму аналогічна вітамінам. Щоденно в організм людини з їжею надходить близько 3-5 мг, в основному з м'ясом і рибою. До 95% енергії організму активується за участю ^Q10, який незамінний для функціонування організму, але для нього поки що не визначені рекомендовані норми споживання, які встановлені для вітамінів та мінералів.

Понад 35 років ^Q10 застосовують у лікуванні різних серцево-судинних захворювань. Вчені пов'язують його роль у функціонуванні серцево-судинної системи з його антиоксидативними функціями і здатністю підвищувати синтез енергії в серці.[1]

Завдяки останнім досягненням науки й технології спеціалісти швейцарської компанії DSM Nutritional Products (раніше відомої як «Рош Вітаміни») вдалося отримати із кристалічного коферменту Q10 фармацевтичної якості нові високотехнологічні форми Q10, які спеціально призначені для таблетування і створення функціональних продуктів харчування.[1] Ці форми характеризуються високою біодоступністю і стабільністю, технологічні для використання в різних галузях харчової промисловості.

Завдяки унікальним властивостям коферменту Q10 кількість ідей і концепцій щодо створення нових привабливих для споживачів продуктів необмежена, зокрема енергетичні продукти для спортсменів, для жінок і підтримання їх привабливості, для профілактики серцево-судинних захворювань, продукти, які уповільнюють старіння, антиоксидантні та ін.[1]

Див. також

Примітки

  1. Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.