Угорська абетка
Угорська абетка (угор. Magyar ábécé) — угорський варіант латиниці, пристосований до особливостей фонетики угорської мови, що вирізняється розмаїттям голосних звуків.
Має 44 букви (14 голосних та 30 приголосних).
Літери та їхня вимова
| Літера | Назва | Фонема (IPA) | Додаткові алофони (IPA)[1] | Приблизний відповідник |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
| A | a | /ɒ/ файл |
О | [ɑ̝̹] може краще передати цей звук (піднято, більш округло); втім безумовно не [ɔ] | |
| Á | á | /aː/ файл |
А | ||
| B | bé | /b/ файл |
Б | ||
| C | cé | /ts/ файл |
Ц | ||
| Cs | csé | /tʃ/ | Ч | ||
| D | dé | /d/ файл |
Д | ||
| Dz | dzé | /dz/ файл |
ДЗ | Не трапляється на початку слів. Якщо не займає позицію після чи перед приголосним, то завжди подвоюється. | |
| Dzs | dzsé | /dʒ/ | ДЖ | Наприкінці слова та між голосними зазвичай подвоюється: maharadzsa /mɑhɑrɑdʒɑ/ [mɑhɑrɑd͡ʒːɑ] «магараджа», bridzs /bridʒ/ [brid͡ʒː] «бридж», але dzsungel /dʒuŋɡɛl/ [d͡ʒuŋɡɛl] «джунглі», fridzsider /fridʒidɛr/ [frid͡ʒidɛr] «холодильник» | |
| E | e | /ɛ/ файл |
Е | Близько 40-50% мовцям притаманна фонема /e/ (див. нижче Ë). /e/ не розглядають як частину літературної угорської, там на місці /e/ вживають /ɛ/ або /æ/. | |
| (Ë) | ë | /e/ | Е | Також не є частиною абетки, цей символ іноді вживають для позначення фонеми /e/, наприклад, якщо написаний текст є взятий із діалекту, якому цей звук притаманний. | |
| É | é | /eː/ файл |
Е | ||
| F | ef | /f/ файл |
Ф | ||
| G | gé | /ɡ/ файл |
Ґ | ||
| Gy | gyé | /ɟ/ файл |
ДЬ (ҐЬ) | Передача /ɟ/ як <gy>, можливо, є залишком практики італійських книжників, що намагалися передати цей угорський звук. <gy> є частиною ряду <ty>, <ny>, <ly>, оскільки <y> є традиційним знаком на позначення палаталізації в угорській системі письма. | |
| H | há | /h/ | 1. [ɦ] файл
|
1.Г 2.∅ 3.Х 4.ХЬ |
1. в позиції між голосними. 2. не вимовляють у кінцевій позиції méh /meː/ «бджола», cseh /tʃɛ/ «чех, чеський» 3. рідко, наприкінці слова, як-то doh «вогкість», MÉH «утилізація металу» 4. рідко, як-то ihlet «натхнення» |
| I | i | /i/ | І | Звучить так само, як Í, але коротше | |
| Í | í | /iː/ файл |
І | Довгі голосні є характерною особливістю угорської мови: irt «він викорінює» ∼ írt «він написав» | |
| J | jé | /j/ файл |
[ç], [ʝ] | Й | Алофони трапляються, коли /j/ займає позицію після приголосного; (глухий після глухого, дзвінкий після дзвінкого). Наприклад, férj «чоловік» (дружини) |
| K | ká | /k/ файл |
К | ||
| L | el | /l/ файл |
Л | ||
| Ly | ely, el ipszilon | /j/ файл |
Й (ЛЬ) | Правописна традиція. Раніше /ʎ/, тепер /j/ в літературній угорській. | |
| M | em | /m/ файл |
М | ||
| N | en | /n/ | [ŋ] файл |
Н | Алофон перед /k/, /ɡ/ |
| Ny | eny | /ɲ/ файл |
НЬ | ||
| O | o | /o/ | О | Коротше, ніж відкритий варіант Ó | |
| Ó | ó | /oː/ файл |
О | Мінімальна пара до /o/: kor «вік» ∼ kór «недуга» | |
| Ö | ö | /ø/ | ЬЕ, Е | Коротше, ніж більш відкритий варіант Ő | |
| Ő | ő | /øː/ | ЬЕ, Е | Мінімальна пара до /ø/: öt «п'ять» ∼ őt «його/її» | |
| P | pé | /p/ файл |
П | ||
| (Q) | kú | Q трапляється лише як частина диграфа qu у іншомовних словах, звучить як /kv/: Aquincum [ɑkviŋkum]. Слова, в яких раніше вживали qu, тепер пишуть через kv, як-то akvarell «акварель». | |||
| R | er | /r/ файл |
Р | Також називають верхній дрижачий, оскільки його вимовляють дрижанням кінчика язика, а не язичка. | |
| S | es | /ʃ/ файл |
Ш | На відміну від більшості європейських систем письма, в угорський стандартний /s/ позначає дифтонг sz, а s звучить як ш. | |
| Sz | esz | /s/ файл |
С | ||
| T | té | /t/ файл |
Т | ||
| Ty | tyé | /c/ файл |
ТЬ | ||
| U | u | /u/ | У | ||
| Ú | ú | /uː/ файл |
У | Мінімальна пара да /u/: hurok «петля» ∼ húrok «окови». | |
| Ü | ü | /y/ | Ю | Коротший, аніж більш відкритий варіант ű. | |
| Ű | ű | /yː/ файл |
Ю | ||
| V | vé | /v/ файл |
В | ||
| (W) | dupla vé | /v/ файл |
В | Трапляється лише в іншомовних словах та угорських аристократичних прізвищах. | |
| (X) | iksz | КС | Трапляється лише в запозиченнях, де позначає тільки /ks/; при транслітерації вживають [ɡz]: extra, Alexandra, але egzakt (від «exact»). | ||
| (Y) | ipszilon | /i/ | І | У запозиченнях, часто звучить як /i/ або /j/. Дуже часто трапляється в давньоугорських аристократичних прізвищах, де звучить як /i/ or /ʲi/: «Báthory» [baːtori], «Batthyány» [bɑcːaːɲi] або [bɑcːaːni] (<n>+<y> ∼ /n/+/ʲi/ ∼ /n/+/ʲi/ ∼ /nʲi/ ∼ /ɲi/) | |
| Z | zé | /z/ файл |
З | ||
| Zs | zsé | /ʒ/ файл |
Ж |
Зміни в орфографії
| Історичне написання | Сучасна орфографія |
|---|---|
| ch | cs |
| ts | cs |
| cz | c |
| th | t |
| Історичне написання | Сучасна орфографія |
|---|---|
| aa | á |
| eé | é |
| eö | ö |
| ew | ö |
| oó | ó |
| (l)y | (l)i |
| (n)y | (ny)i |
Приклади на основі власних назв
| Ім'я | Сучасне написання згідно з правилами |
|---|---|
| Imre Madách|Madách | Madács |
| Széchenyi | Szécsényi |
| Batthyány | Battyányi |
| Imre Thököly|Thököly | Tököli |
| Sándor Weöres|Weöres | Vörös |
| Eötvös | Ötvös |
| Cházár | Császár |
| Czukor | Cukor |
| Gaál | Gál |
| Veér | Vér |
| Soós | Sós |
| Thewrewk | Török |
Розкладка клавіатури на угорській абетці
Комп'ютерна клавіатура використовує систему розташування QWERTZ, тобто базується на основі німецької системи, але повністю пристосована до особливостей граматики угорської мови.
Розкладка клавіатури угорською абеткою
Літера «Í» розміщена біля лівої клавіші Shift, в наслідок чого ця клавіша є набагато вужчою, ніж в іншоабеткових аналогів.
Динаміка використання окремих літер
Найбільш використовуваними в угорській мові є літери e та a.[2]
| Літера | Частота |
|---|---|
| e | 12.256% |
| a | 9.428% |
| t | 7.380% |
| n | 6.445% |
| l | 6.383% |
| s | 5.322% |
| k | 4.522% |
| é | 4.511% |
| i | 4.200% |
| m | 4.054% |
| o | 3.867% |
| á | 3.649% |
| g | 2.838% |
| r | 2.807% |
| z | 2.734% |
| v | 2.453% |
| b | 2.058% |
| d | 2.037% |
| sz | 1.809% |
| j | 1.570% |
| h | 1.341% |
| gy | 1.185% |
| ő | 0.884% |
| ö | 0.821% |
| ny | 0.790% |
| ly | 0.738% |
| ü | 0.655% |
| ó | 0.634% |
| f | 0.582% |
| p | 0.509% |
| í | 0.499% |
| u | 0.416% |
| cs | 0.260% |
| ű | 0.125% |
| c | 0.114% |
| ú | 0.104% |
| zs | 0.021% |
| ž | 0.011% |
| ř | 0.004% |
Джерела
Примітки
- Перелік усіх алофонів, можливо, неповний.
- LETTER FREQUENCY STATISTICS Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.