Угорська абетка
Угорська абетка (угор. Magyar ábécé) — угорський варіант латиниці, пристосований до особливостей фонетики угорської мови, що вирізняється розмаїттям голосних звуків.
Має 44 букви (14 голосних та 30 приголосних).
Літери та їхня вимова
Літера | Назва | Фонема (IPA) | Додаткові алофони (IPA)[1] | Приблизний відповідник |
Примітки |
---|---|---|---|---|---|
A | a | /ɒ/![]() |
О | [ɑ̝̹] може краще передати цей звук (піднято, більш округло); втім безумовно не [ɔ] | |
Á | á | /aː/![]() |
А | ||
B | bé | /b/![]() |
Б | ||
C | cé | /ts/![]() |
Ц | ||
Cs | csé | /tʃ/ | Ч | ||
D | dé | /d/![]() |
Д | ||
Dz | dzé | /dz/![]() |
ДЗ | Не трапляється на початку слів. Якщо не займає позицію після чи перед приголосним, то завжди подвоюється. | |
Dzs | dzsé | /dʒ/ | ДЖ | Наприкінці слова та між голосними зазвичай подвоюється: maharadzsa /mɑhɑrɑdʒɑ/ [mɑhɑrɑd͡ʒːɑ] «магараджа», bridzs /bridʒ/ [brid͡ʒː] «бридж», але dzsungel /dʒuŋɡɛl/ [d͡ʒuŋɡɛl] «джунглі», fridzsider /fridʒidɛr/ [frid͡ʒidɛr] «холодильник» | |
E | e | /ɛ/![]() |
Е | Близько 40-50% мовцям притаманна фонема /e/ (див. нижче Ë). /e/ не розглядають як частину літературної угорської, там на місці /e/ вживають /ɛ/ або /æ/. | |
(Ë) | ë | /e/ | Е | Також не є частиною абетки, цей символ іноді вживають для позначення фонеми /e/, наприклад, якщо написаний текст є взятий із діалекту, якому цей звук притаманний. | |
É | é | /eː/![]() |
Е | ||
F | ef | /f/![]() |
Ф | ||
G | gé | /ɡ/![]() |
Ґ | ||
Gy | gyé | /ɟ/![]() |
ДЬ (ҐЬ) | Передача /ɟ/ як <gy>, можливо, є залишком практики італійських книжників, що намагалися передати цей угорський звук. <gy> є частиною ряду <ty>, <ny>, <ly>, оскільки <y> є традиційним знаком на позначення палаталізації в угорській системі письма. | |
H | há | /h/ | 1. [ɦ]![]() |
1.Г 2.∅ 3.Х 4.ХЬ |
1. в позиції між голосними. 2. не вимовляють у кінцевій позиції méh /meː/ «бджола», cseh /tʃɛ/ «чех, чеський» 3. рідко, наприкінці слова, як-то doh «вогкість», MÉH «утилізація металу» 4. рідко, як-то ihlet «натхнення» |
I | i | /i/ | І | Звучить так само, як Í, але коротше | |
Í | í | /iː/![]() |
І | Довгі голосні є характерною особливістю угорської мови: irt «він викорінює» ∼ írt «він написав» | |
J | jé | /j/![]() |
[ç], [ʝ] | Й | Алофони трапляються, коли /j/ займає позицію після приголосного; (глухий після глухого, дзвінкий після дзвінкого). Наприклад, férj «чоловік» (дружини) |
K | ká | /k/![]() |
К | ||
L | el | /l/![]() |
Л | ||
Ly | ely, el ipszilon | /j/![]() |
Й (ЛЬ) | Правописна традиція. Раніше /ʎ/, тепер /j/ в літературній угорській. | |
M | em | /m/![]() |
М | ||
N | en | /n/ | [ŋ]![]() |
Н | Алофон перед /k/, /ɡ/ |
Ny | eny | /ɲ/![]() |
НЬ | ||
O | o | /o/ | О | Коротше, ніж відкритий варіант Ó | |
Ó | ó | /oː/![]() |
О | Мінімальна пара до /o/: kor «вік» ∼ kór «недуга» | |
Ö | ö | /ø/ | ЬЕ, Е | Коротше, ніж більш відкритий варіант Ő | |
Ő | ő | /øː/ | ЬЕ, Е | Мінімальна пара до /ø/: öt «п'ять» ∼ őt «його/її» | |
P | pé | /p/![]() |
П | ||
(Q) | kú | Q трапляється лише як частина диграфа qu у іншомовних словах, звучить як /kv/: Aquincum [ɑkviŋkum]. Слова, в яких раніше вживали qu, тепер пишуть через kv, як-то akvarell «акварель». | |||
R | er | /r/![]() |
Р | Також називають верхній дрижачий, оскільки його вимовляють дрижанням кінчика язика, а не язичка. | |
S | es | /ʃ/![]() |
Ш | На відміну від більшості європейських систем письма, в угорський стандартний /s/ позначає дифтонг sz, а s звучить як ш. | |
Sz | esz | /s/![]() |
С | ||
T | té | /t/![]() |
Т | ||
Ty | tyé | /c/![]() |
ТЬ | ||
U | u | /u/ | У | ||
Ú | ú | /uː/![]() |
У | Мінімальна пара да /u/: hurok «петля» ∼ húrok «окови». | |
Ü | ü | /y/ | Ю | Коротший, аніж більш відкритий варіант ű. | |
Ű | ű | /yː/![]() |
Ю | ||
V | vé | /v/![]() |
В | ||
(W) | dupla vé | /v/![]() |
В | Трапляється лише в іншомовних словах та угорських аристократичних прізвищах. | |
(X) | iksz | КС | Трапляється лише в запозиченнях, де позначає тільки /ks/; при транслітерації вживають [ɡz]: extra, Alexandra, але egzakt (від «exact»). | ||
(Y) | ipszilon | /i/ | І | У запозиченнях, часто звучить як /i/ або /j/. Дуже часто трапляється в давньоугорських аристократичних прізвищах, де звучить як /i/ or /ʲi/: «Báthory» [baːtori], «Batthyány» [bɑcːaːɲi] або [bɑcːaːni] (<n>+<y> ∼ /n/+/ʲi/ ∼ /n/+/ʲi/ ∼ /nʲi/ ∼ /ɲi/) | |
Z | zé | /z/![]() |
З | ||
Zs | zsé | /ʒ/![]() |
Ж |
Зміни в орфографії
Історичне написання | Сучасна орфографія |
---|---|
ch | cs |
ts | cs |
cz | c |
th | t |
Історичне написання | Сучасна орфографія |
---|---|
aa | á |
eé | é |
eö | ö |
ew | ö |
oó | ó |
(l)y | (l)i |
(n)y | (ny)i |
Приклади на основі власних назв
Ім'я | Сучасне написання згідно з правилами |
---|---|
Imre Madách|Madách | Madács |
Széchenyi | Szécsényi |
Batthyány | Battyányi |
Imre Thököly|Thököly | Tököli |
Sándor Weöres|Weöres | Vörös |
Eötvös | Ötvös |
Cházár | Császár |
Czukor | Cukor |
Gaál | Gál |
Veér | Vér |
Soós | Sós |
Thewrewk | Török |
Розкладка клавіатури на угорській абетці
Комп'ютерна клавіатура використовує систему розташування QWERTZ, тобто базується на основі німецької системи, але повністю пристосована до особливостей граматики угорської мови.
![](../I/HunKB.png.webp)
Розкладка клавіатури угорською абеткою
Літера «Í» розміщена біля лівої клавіші Shift, в наслідок чого ця клавіша є набагато вужчою, ніж в іншоабеткових аналогів.
Динаміка використання окремих літер
Найбільш використовуваними в угорській мові є літери e та a.[2]
Літера | Частота |
---|---|
e | 12.256% |
a | 9.428% |
t | 7.380% |
n | 6.445% |
l | 6.383% |
s | 5.322% |
k | 4.522% |
é | 4.511% |
i | 4.200% |
m | 4.054% |
o | 3.867% |
á | 3.649% |
g | 2.838% |
r | 2.807% |
z | 2.734% |
v | 2.453% |
b | 2.058% |
d | 2.037% |
sz | 1.809% |
j | 1.570% |
h | 1.341% |
gy | 1.185% |
ő | 0.884% |
ö | 0.821% |
ny | 0.790% |
ly | 0.738% |
ü | 0.655% |
ó | 0.634% |
f | 0.582% |
p | 0.509% |
í | 0.499% |
u | 0.416% |
cs | 0.260% |
ű | 0.125% |
c | 0.114% |
ú | 0.104% |
zs | 0.021% |
ž | 0.011% |
ř | 0.004% |
Джерела
Примітки
- Перелік усіх алофонів, можливо, неповний.
- LETTER FREQUENCY STATISTICS Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.