Українське теріологічне товариство НАН України

Українське теріологічне товариство НАН України — об'єднання теріологів, тобто зоологів, екологів, природоохоронців та інших фахівців, об'єктом або предметом вивчення яких є ссавці. Українське теріологічне товариство сформувалося у березні 1982 року як Українське відділення Всесоюзного теріологічного товариства АН СРСР.

Історія[1]

Товариство організовано у березні 1982 р. як Українське відділення Всесоюзного теріологічного товариства АН СРСР (УО ВТТ) з метою подальшого розвитку і підвищення ефективності координації наукових досліджень в галузі теріології, активізації видавничої діяльності, популяризації та пропаганди наукових і практичних досягнень у вивченні ссавців, поліпшення охорони та раціонального використання тваринного світу, проведення необхідних заходів щодо цього на місцях.

Вадим Топачевський — ініціатор створення і голова УТТ у 1982—2004 рр. (фото 10.11.1992)
Ігор Ємельянов — член Ради та в.о. голови УТТ (фото 2007 року)
Ігор Загороднюк — один із засновників і віце-президент УТТ; ініціатор створення теріологічної школи (фото 2017 року)

Восени 1991 р., після проголошення незалежності України, УО ВТТ реорганізовано в Українське теріологічне товариство при Відділенні загальної біології НАН України і на сьогодні налічує в своєму складі до 200 фахівців. Керівними органами є Рада товариства та її Президія, з 2002 року ці функції виконує Ради Теріологічної школи як єдиний фактичний керівний орган УТТ. На 1991 рік Голова УТТ був академік НАН України В. О. Топачевський; його заступники — М. Ф. Ковтун, І. Г. Ємельянов (нині — голова) та І. В. Загороднюк; секретар — Т. В. Крахмальна. З 2015 року головою є акад. Ігор Ємельянов, його засткпником і головою щорічних зібрань «Теріологічна школа-семінар» Ігор Загороднюк, секретар Золтан Баркасі.

Товариство координує наукові дослідження з різних напрямків теріологічної науки, зокрема популяційної біології та екології, екологічної та еволюційної морфології, палеотеріології, систематики і таксономії, при вирішенні проблем внутрішньовидової та міжвидової мінливості, з'ясуванні структури угруповань ссавців та їх ролі в екосистемах, охорони рідкісних і зникаючих видів, раціонального використання окремих груп, важливих для народного господарства, медичної та промислової теріології, паразитології. Чільне місце в діяльності товариства посідають питання впровадження нових методів досліджень та підвищення методичного рівня наукових робіт, проведення нарад і семінарів з метою обміну досвідом фахівців, координації їх зусиль при вивченні цієї важливої групи тваринного світу.

З часу створення в структурі товариства налічувалось чотири секції: екології, морфології, палеотеріології та систематики, мисливських ссавців. У 1989 р. із секції екології виділено секцію медичної теріології. На жаль, у тому самому 1992 році всі згадані секції припинили свої існування, і товариство почало шукати нові форми діяльності, основною з яких на довгі роки стала Щорічна школа-семінар теріологів природних заповідників та біологічних стаціонарів, у подальшому Теріологічна школа.

З часу заснування товариство проведено 13 республіканських та міжнародних нарад, конференцій, шкіл-семінарів (теріологічних шкіл), видало низку монографій, збірників і популярних на той час «препринтів».

Сучасна структура і діяльність

Базовою науковою установою товариства, в якій працюють голова і секретар УТТ, є Національний науково-природничий музей НАН України (Київ-30, Б. Хмельницького, 15, ННПМ НАН України).


В активі товариства (Рада УТТ) у різний час були або є такі провідні теріологи як:


Основною поточною формою діяльності товариства є робота в мережі «Теріологічна школа», проведення щорічної Теріологічної школи-семінару та серія видань Праці Теріологічної школи (за даними на 2017 рік видано 15 випусків).

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.