Український центр охорони кажанів
Український центр охорони кажанів (УЦОК) — наукова спільнота, яка діє у складі Українського теріологічного товариства НАН України (УТТ) і займається питаннями моніторингу поширених в Україні видів кажанів (ссавці ряду Лиликоподібні).
історія УЦОК
УЦОК діє на правах секції УТТ і є на сьогодні одним з найпотужніших його центрів. 2011 року (28 квітня) виповнилося 10 років від дня офіційного затвердження цієї секції Радою УТТ (на чолі з акад. В. О. Топачевським та за участі відомого українського хіроптеролога проф. Юлія Крочка) і Положення про УЦОК. Проте фактично діяльність центру почалася значно раніше, зокрема:
- 1995 року сформовано дослідницьку групу «Український хіротрерологічний центр» (УХЦ)
- 1997 року на запит Мінприроди підготовлено огляд «Сезонні міграції кажанів в Україні»
- 1998 року на 5-й Теріологічній школі видано збірку «Ніч кажанів '98 в Україні»
- 1999 року під егідою УЦОК видано «Польовий визначник кажанів підземних порожнин».
сайт УЦОК
УЦОК має свій сайт http://kazhan.org.ua, який існує і регулярно поновлюється з 2005 року. Його розділи: • про кажанів, • наша фауна, • охорона кажанів, • галерея, • лінки, • про УЦОК, • новини, • читальня, • карта сайту. Сайт має три мовні версії — українську, російську та англійську.
ніч кажанів в Україні
УЦОК є організатором і активним учасником щорічної акції «Європейська ніч кажанів в Україні», яка традиційно проводиться восени. 2011 року акція «ніч кажанів» за рішенням секретаріату Угоди про збереження популяцій кажанів у Європі (EUROBATs) переросла у «Рік кажана»[1] з величезною програмою спеціальних заходів щодо охорони і популяризації кажанів.
Завдяки діяльності УЦОК та сприянню EUROBATs в Україні 2000 року створено «детекторну мережу» — мережу фахівців, які пройшли навчання з користування ультразвуковими детекторами і отримали навички у визначенні кажанів та пошуку їхніх сховищ за ультразвуками з використанням ультразвукових детекторів.
На сьогодні в Україні є близько 20 зоологів, що працюють з ультразвуковими детекторами.
сторінки про кажанів фауни України
2011 рік — Європейський рік кажана, 2012 рік — Міжнародний рік кажана. В українському сегменті вікіпедії є такі сторінки про кажанів та їхніх дослідників, підготовлені з цієї нагоди (покращені сторінки відмічено зірочкою; таксони наведено у систематичному порядку):
- великі систематичні групи кажанів:
- Лиликоподібні (ряд Vespertilioniformes)
- Крилановиді (підряд Pteropodimorpha)
- Лиликовиді, або Кажани (підряд Chiroptera)
- Криланові (родина Pteropodidae)
- Підковикові (родина Rhinolophidae)
- Лиликові (родина Vespertilionidae)*
- Підковик (рід Rhinolophus)
- Нічниця (рід Myotis)*
- Широковух (рід Barbastella)*
- Вухань (рід Plecotus)*
- Лилик (рід Vespertilio)
- Пергач (рід Eptesicus)*
- види фауни України та суміжних країн
- Підковик великий (Rhinolophus ferrumequinum)
- Підковик Мегея (Rhinolophus mehelyi)
- Нічниця велика (Myotis myotis)*
- Нічниця водяна (Myotis daubentonii)
- Широковух звичайний (Barbastella barbastellus)*
- Вухань австрійський (Plecotus austriacus)
- Нетопир лісовий (Pipistrellus nathusii)
- Нетопир пігмей (Pipistrellus pygmaeus)
- Нетопир карлик (Pipistrellus pipistrellus)
- Пергач донецький (Eptesicus lobatus)*
- Довгокрил звичайний (Miniopterus schreibersi)*
- найвідоміші дослідники
- дотичні до кажанів теми
Джерела
- Європейська ніч кажанів '98 в Україні: Збірник наукових праць / Під ред. І. Загороднюка. — Київ, 1998. — 199 с. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 1).
- Загороднюк І., Покиньчереда В., Домашлінець В. Діяльність та інформаційні матеріали Українського хіроптерологічного центру
- Сайт Українського центру охорони кажанів
- 28.04.2011 - 10 років УЦОК (форум теріологічного товариства НАН України)
- сайт EUROBATs