Матюшенко Борис Павлович

Народився в сім'ї офіцера російської армії. Закінчив гімназію і медичний факультет Київського університету (1909), працював військовим лікарем, асистентом у клініках при Київському університеті, Жіночому медичному інституті.

З 1903 — активний діяч РУП, з грудня 1905 — член УСДРП, належав до проводу київського комітету, за що його заарештовували і висилали з Києва.

Як військовий лікар 1914 мобілізований до діючої армії. До літа 1917 служив у військових частинах і госпіталях Південно-Західного фронту.

З серпня 1917 за дорученням УЦР почав роботу з організації служби охорони здоров'я в Україні, очолював медично-санітарну управу при генеральному секретаріаті внутрішніх справ.

Член Малої ради від УСДРП. За періоду Української Держави — завідувач департаменту здоров'я міністерства здоров'я та опікування, у листопаді 1918 — лютому 1919 — міністр здоров'я та опікування Української Народної Республіки. Входив до складу української делегації на Паризькій мирній конференції 1919—20. У 1919 — квітні 1920 — голова дипломатичної місії УНР у Бельгії.

У 1920—1921 очолював Закордонне бюро УЧХ. З грудня 1921 викладав в Українському вільному університеті у Празі.

В еміграції «Закордонна делегація УСДРП» (І.Мазепа, П.Феденко, О.Козловський, О.Бочковський, В.Матюшенко, В.Старосольський, Й.Безпалко) мала центр у Празі й належала до Соціалістичного Інтернаціоналу.

Один з фундаторів Української господарської академії в Подебрадах (Чехословаччина), професор, доктор медицини Карлового університету у Празі, керівник двох кафедр Євгеністичного інституту ЧСР. 1922 став засновником, у 1923—1935 очолював Спілку українських лікарів ЧСР, в 1923—25 редагував і видавав її друкований орган — «Український Медичний Вісник», співредактор «Латинсько-українського медичного словника» доктора М. Галина. Дійсний член НТШ з 1931 року.

Помер у Празі.

Дружина Матюшенко-Гоженко Марія Григорівна — українська громадсько-політична діячка.

На честь Бориса Матюшенка названо вулицю в Києві[1].

• Пундій П.Українські лікарі. Кн. 1. Естафета поколінь національного відродження: біобіліогр. довідник / П. Пундій. — Львів ; Чикаго, 1994. — с. 143

• Т. С. Осташко. Матюшенко Борис Павлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 557. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Інститут історії України
• Матюшенко