Український національний антивірус

Перші рядки програми для Win32 були написані восени 1997 року, перша комерційна версія програми під вже зареєстрованою торговою маркою була презентована в Києві 2001 року. Вірусна база програми розрослась до 98 тис. вірусів (станом на 02 березня 2005 року). Кількість комп'ютерів, що використовували UNA, складала 500 тис.

Перша версія програми була написана під OC DOS 5.2 і виявляла 2 віруси (місцеві епідемії одного з українських інститутів). Програма була виконана у вигляді консолі і тільки через півтора року у неї з'явилвся візуальний інтерфейс.

Велика увага при розробці програми приділялась евристичному аналізаторові, який з високою вірогідністю виявляв популярні на той час СОМ та ЕХЕ віруси. 1998 року, коли вірусна база програми становила всього декілька десятків вірусів, в її базу входили такі віруси як: Win95.CIH, сімейство вірусів NG, троянські програми Net Bus 1.60 тощо.

Всі розробки фінансувались виключно за рахунок розробників. Згодом з'явились перші замовники та інвестори.

Перша комерційна версія програми «Український Національний Антивірус» була презентована в рамках квітневої виставки 2001 року «Телеком&Internet-2001», яка проходила у Києві. З того часу за декілька місяців програма була суттєво доопрацьована, вдосконалено її інтерфейс, додано багато нових модулів, збільшено вірусну базу до більш ніж 35 тис. вірусів.[1]

• вірусна база;
• висока швидкість сканування;
• тестування архівів (ZIP, SFX ZIP, RAR, SFX RAR, ARJ, SFX ARJ, ACE);
• тестування поштових баз (поштові бази The Bat, файли в MIME-форматі);
• невеликий обсяг дискового простору, який займає програма (від 5 до 20 Мб — в залежності від конфігурації поставки);
• сумісність з різноманітним програмним забезпеченням, наприклад програмами 1С, Ліга, а також з програмами шифрування даних (PGP Disk тощо).

• Ревізор диска — це вбудований у ядро інструментарій, який збирає відомості про зміни в системних файлах операційної системи, що дозволяє виявити наявність у комп'ютері вірусу чи троянської програми.

• Евристичний аналізатор — це набір алгоритмів, які дозволяють за характерними ознаками зробити припущення про наявність у файлі вірусу певного типу.

• Менеджер задач — це вбудований у сканер інструмент, який дозволяє спостерігати всі процеси, що знаходяться в пам'яті, та припинити будь-який з них.

• Модуль автоматизованого оновлення через Інтернет — це інструмент, призначений для оновлення вірусних баз та ядра програми через Інтернет, а також для «закачки» та інсталяції Service Packs.

• Консольний сканер — це версія сканера з інтерфейсом командної строки. Результати роботи зображаються у вікні консолі, а також у разі потреби — у файлі звіту.

• Планувальник завдань — це додаткова утиліта, яка дозволяє призначати автоматичне тестування обраних об'єктів у будь-який час.

• Резидентний монітор — це додатковий модуль, який дозволяє перевіряти файли «на льоту», тобто під час їх відкриття.

• Script Checker — це утиліта, яка перехоплює запуск JBC та Java скриптів та блокує їх у разі виявлення шкідливих вірусів.

• UNA.ua (в web.archive.org) Офіційний сайт
• «Майкрософт Україна» і корпорація «УНА» підбивають підсумки акції «Вікна з захистом» (Копія 6 Jul 2013 07:53)