Улюра Ганна Анатоліївна

Ганна Улюра народилася 1977 року в м. Миколаєві. 1999-го закінчила факультет іноземної філології Миколаївського державного педагогічного інституту і того ж року вступила до аспірантури Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. З 2001-го до 2016-го працювала в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 2002-го захистила кандидатську дисертацію «Жіноча творчість як чинник вестернізації в російській літературі ХVIII ст.». Авторка близько 200 наукових розвідок із гендерних студій і трьох наукових монографій. Одна з наукових редакторів Шевченківської Енциклопедії (секція «російська література»).

2015 року книжка Улюри «Пострадянська жіноча проза як соціокультурний та естетичний проект» увійшла до десятки найкращих книжок року за версією порталу ЛітАкцент[1].

З 2014 року як літературний критик регулярно співпрацює з порталами Збруч[2] (Штука), Лівий берег[3], ЛітАкцент[4], Litcentr[5], Opinion[6], дописувач простору дитячої книжки «BaraBooka»[7], «Ділової столиці»[8], «Українська правда–Життя»[9] тощо. Нагороджена Спеціальною відзнакою за внесок у розвиток та просування української книги та читання в Україні і світі від BookForum (2018).

Доцентка Школи журналістики Українського Католицького Університету (2018—2020).

Колумністка газети «День»[10].

Редакторка літературно-критичного відділу порталу «Litcentr» (2017—2019).

Кураторка львівського літературного фестивалю «BookForum» (2019, 2020).

Уклала збірник малої прози Андрія Бондаря «І тим, що у гробах»[11] (ВСЛ, 2016) і поетичний збірник Юрія Іздрика «Папіроси»[12] (Мерідіан Черновіц, 2017).

2018 року у київському видавництві ArtHuss вийшла книжка літературознавчого нон-фікшн Ганни Улюри «365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини»[13][14]. Книжка була презентована на Книжковому Арсеналі весною 2018 року і на Вінницькому фестивалі «Острів Європа» (того ж літа). Схвально прийнята критикою[15][16]. 2019 року книжка Улюри «365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини» отримала нагороду «ЛітАкцент року» (номінація: літературознавство) і посіла перше місце Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Хрестоматія». 2020 року серію науково-популярної прози від видавницта ArtHuss поповнила книжка Ганни Улюри «Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві». Книжка отримала спеціальну відзнаку BookForum Best Book Award в 2020 році і перемогла в номінації «Літературознавство/критика» у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року»[17].

Була членом журі Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського (2017), Гоголівської премії (2018) і конкурсу оповідань «Без меж» (Одеса, 2018, 2019), літературної премії «Metaphora» (2019), книжкової премії «Зустріч» (2020), Премії міста літератури ЮНЕСКО (2019, 2020 — голова журі). Одна з запрошених спікерів Львівського Медіафоруму — 2018.

Увійшла до рейтингу «25 найкращих письменників України» від журналу Фокус (червень, 2019). Посіла восьме місце.

• «Женское вторжение» в русской культуре и литературе XVIII века (Наукова думка, 2001).
• Женская проза постсоветской России: производство репутаций и канонов (2012).
• Пострадянська жіноча проза як соціокультурний та естетичний проект (на матеріалі російської літератури) (Ніка-центр, 2015).
• 365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини (ArtHuss, 2018).
• Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві (ArtHuss, 2020).
• Бог на 60 відсотків: есе (Фабула, 2021).

• Відкрита дискусія «Чи є проза після Забужко»
• Ганна Улюра: «Наша популярна література не конкурентноспроможна»
• «Кохання — це неврози, що збігаються. Тоді не бачиш недоліків», — Ганна УЛЮРА, 38 років, літературознавець, критик
• Про український ринок перекладів: Ми працюємо над системою оновлення читацької свідомості