Умовний спосіб

Умовний спосіб — модальна форма української мови, спосіб дієслова, що функціонує і як кондиціоналіс, і як кон'юнктив.[1]

Cпосіб використовується в підрядних реченнях для вираження умови або мети (якби зробив, щоб робив — тут частка би зливається зі сполучником).

В умовному (в широкому розумінні) способі вживаються форми минулого, давноминулого часу, а також інфінітива: він би робив, він би був зробив, йому б робити.

У культурі

Існує вираз «Історія не знає умовного способу»[2] (або «не терпить умовного способу»)[3]. Він означає, що при оцінці історичних процесів недоречні міркування з використанням умовних конструкцій: «Якби це повернулося таким чином, тоді…» й аналогічних. На використанні подібних припущень заснований жанр фантастики, відомий як «альтернативна історія».

Примітки
  1. Шалата О. М. Історично-морфологічні пролегомени перекладного відтворення перфекту латинської, англійської, німецької та французької мов засобами української мови. — Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. № 1, 2014
  2. «Якби» Ірен Роздобудько: Історія не знає умовного способу. На відміну від літератури
  3. Володимир Мельниченко Тарас Шевченко й Михайло Грушевський на Старому Арбатi. — ОЛМА Медиа Групп, 2006
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.