Універсал національної єдності

Створення універсалу ініційовано під час першого засідання Загальнонаціонального круглого столу, яке відбулось 27 липня 2006.

Зокрема, в Універсалі декларується:

• Забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозбережних технологій;
• Продовження курсу євроінтеграції України з перспективою вступу в ЄС, невідкладний початок переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС;
• Взаємовигідне співробітництво з НАТО відповідно до Закону «Про Основу національної безпеки України»;
• Рішення питання про вступ у НАТО за результатами всеукраїнського референдуму.

Універсал підписано усіма політичними силами Верховної Ради, крім БЮТ[1], а КПУ — із застереженнями. Передбачалось, що текст Універсалу ляже в основу програми дій коаліційного уряду.

Лідер фракції БЮТ Юлія Тимошенко Універсал не підписала.

Робоча група з підготовки Універсалу:

• Микола Азаров — Партія регіонів
• Олена Лукаш — Партія регіонів
• Петро Порошенко — Блок «Наша Україна» (2006)
• Роман Зварич — Блок «Наша Україна» (2006)
• Ярослав Мендусь — Соціалістична партія України
• Василь Цушко — Соціалістична партія України
• Леонід Грач — Комуністична партія України
• Іван Васюник — перший заступник голови Секретаріату
• Микола Полуденний — радник президента
• Ігор Коліушко — радник президента
• Жанна Докторова — керівник Головною державно-правової служби

Робота над узгодженням тексту Універсалу велася з 27 липня по 3 серпня 2006. Робоча група від Партії регіонів пропонувала свій варіант документа — Пакт національної єдності, який відрізняється від президентського Універсалу позицією по НАТО, мовним питанням, відносин із Росією і ЄЕП.

• Загальнонаціональний круглий стіл
• Універсал

• Універсал національної єдності