Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Університе́т імені Ада́ма Міцке́вича у Познані (УАМ; пол. Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, UAM) — громадський університет у Познані (від 1955 року носить ім'я класика польської літератури Адама Міцкевича).
| Університет імені Адама Міцкевича у Познані Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu | |
|---|---|
| УАМ / UAM | |
 | |
 | |
| Актова зала університету в Познані | |
| 52°24′16″ пн. ш. 16°54′55″ сх. д. | |
| Назва латиною | Universitas Studiorum Mickiewicziana Posnaniensis |
| Тип | видавець відкритого доступуd[1] |
| Країна |
 Польща[1] |
| Розташування | Познань |
| Назва на честь | Адам Міцкевич |
| Засновано | 4 квітня 1919 |
| Президент | Броніслав Марциняк |
| Студентів | 50,4 тис. осіб[2] |
| Співробітників | 5226 осіб (2019)[3] |
| Членство у | Асоціація університетів Європи[4] |
| Складається з | Institute of Ethnology and Cultural Anthropology, Adam Mickiewicz Universityd, Poznan University Libraryd, Q11713067?, NanoBioMedical Centred, Q9379622?, Faculty of English of Adam Mickiewicz University in Poznańd, Q9379422?, Q97374988?, Q11713173? і Faculty of Theology, Adam Mickiewicz Universityd |
| Випускники | Категорія:Випускники Познанського університету |
| Штаб-квартира | Познань |
| Адреса |
вул. Венявського, 1, м. Познань — 61-712 ul.Wieniawskiego 1 61-712 Poznań |
| Сайт | amu.edu.pl |
 | |
 Університет імені Адама Міцкевича у Познані у Вікісховищі | |
Загальні дані
Університет імені Адама Міцкевича є державним вищим навчальним закладом, розташованим у місті Познані за адресою: вул. Венявського, 1, м. Познань — 61-712, Польща.
В Університеті навчаються близько 50,4 тисяч студентів.
З історії закладу
Перший університет у Познані утворився на підставі королівського привілею Жигмонта III Вази від 28 серпня 1611 року на базі Єзуїтського Колегіуму.
Власне Познанський університет був заснований 1919 року, спочатку як Wszechnica Piastowska, а вже згодом перейменуваний на Познанський університет.
У період ІІ Світової війни німецькі окупанти припинили діяльність університету, проте в 1940—44 рр. діяв підпільний Університет Західних Земель.
Роботу закладу було поновлено 1945 року після припинення воєнних дій у місті, а 24 грудня 1955 року Університет отримав патрона й дістав свою сучасну назву — Університет імені Адама Міцкевича.
1998 року в Університеті було утворено Теологічне відділення на базі давнішого окремого Папського відділення теології.
Структура
До структурних підрозділів вишу належать 15 відділень (кафедр; станом на 2012 рік), Мовознавчий Колегіум, Перекладацька і мовознавча школа, бібліотека, власне наукове видавництво і архів, адміністрація, ботанічний сад тощо.
- Відділення університету:
- англійської відділення;
- біологічне відділення;
- хімічне відділення;
- відділення польської і класичної філології;
- фізичне відділення;
- історичне відділення;
- відділення математики та інформатики;
- відділення географічних і геологічних наук;
- політологічне відділення;
- відділення суспільних наук;
- неофілологічне відділення;
- відділення права й управління;
- відділення освітніх наук;
- теологічне відділення;
- відділення педагогічно-художнє в Калішу.
Як менші організаційні одиниці в рамках УАМ діють Колегіум загального мовознавства та Європейський Колегіум у Гнєзно, Колегіум полоністики в Слубицях та Колегіум у Косьцяні.
Відомі випускники
- Кейван Марія Адріяна — письменниця;
- Роман Ґертих — адвокат і політик;
- Ян Качмарек — композитор, лауреат премії «Оскар»;
- Єжи Клочовський — польський історик;
- Ян Кульчик — найбагатший поляк;
- Адам Міхнік — польський громадсько-політичний діяч, журналіст, дисидент;
- Ян Новак-Єзьоранський — польський громадський діяч, політолог, політик;
- Ганна Сухоцька — польський політик, прем'єр-міністр Польщі (1992—1993);
- Ян Щепанський — польський соціолог;
- Леонард Жицький — польський письменник, журналіст і мандрівник;
- Юрій Липа (1900—1944) — український письменник, автор української геополітичної концепції.
Галерея
Collaegium Maius
Історичний колегіум
Колегіум полоністики в Слубицях
Університетська бібліотека