Липа Юрій Іванович

Ю́рій Іва́нович Ли́па (5 травня 1900(19000505), м. Одеса (за іншою версією Старі Санжари, Полтавська губернія) — 20 серпня 1944, с. Шутова, Яворівський район, Львівська область) — громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, Один з ідеологів українського націоналізму.

Юрій Іванович Липа
Народився 5 травня 1900(1900-05-05)
м. Одеса, (за іншою версією Старі Санжари, Полтавська губернія, Російська імперія)
Помер 20 серпня 1944(1944-08-20) (44 роки)
с. Шутова, Яворівського району, Львівська область, СРСР
·вбитий НКВС
Країна  УНР→ Польща Російська імперія
Національність українець
Діяльність громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар
Alma mater Новоросійський університет, КПНУ, Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Знання мов українська і польська
Партія Організація українських націоналістів
Батько Липа Іван Львович
Родичі батько: Липа Іван Львович
У шлюбі з Захарясевич Галина Лук'янівна
Нагороди
Хрест Симона Петлюри

Біографія

Молоді роки. Родина

Батьком Юрія був видатний український письменник, лікар і борець за самостійність України Іван Липа — комісар Одеси від Центральної Ради, міністр культів і віросповідань Директорії УНР та автор проєкту її першої Конституції, міністр здоров'я уряду УНР в екзилі.

За іншою версією його прізвище й ім'я — Григорій Андрійович Геращенко, а народився на Полтавщині (Старі Санжари) в сім'ї священника Геращенка Андрія Андрійовича та Єлизавети Іванівни. В лютому 1910 року у Старих Санжарах був всиновлений своїми хрещеними батьками, доктором Іваном Львовичем Липою та дружиною священника Григорія Прихожого — Євлампією Іванівною. Після цього йому змінили прізвище, ім'я та по батькові. Існує припущення, що Григорій Геращенко насправді був рідним сином Івана Липи від Єлизавети Геращенко, але народженим в сім'ї Андрія Геращенка[1].

Початкову освіту майбутній письменник здобув у гімназії № 4 м. Одеси. Тут же вступив до Новоросійського університету.

Перші визвольні змагання

У 1917 р. юнак робить свої перші кроки на літературній ниві — він є редактором часопису «Вісник Одеси», пише свої перші брошури: «Союз визволення України», «Королівство Київське за проєктом Бісмарка», «Носіть свої відзнаки», «Гетьман Іван Мазепа», які побачили світ у заснованому батьком видавництві «Народний стяг». Тоді ж, з огляду на загрозу більшовицького перевороту в м. Одесі, вступає до лав організованої полковником І. Луценком та підполковником В. Змієнком Гайдамацької дивізії, у перший курінь. Пізніше вступив до куреня Морської піхоти Збройних сил УНР, бере участь у січневих боях з більшовиками на вулицях Одеси. Після вступу у місто союзних німецько-австрійських та українських частин Юрій Липа стає заступником командира одеської «Січі» Т. Яніва. В той час він редагує українську щоденну газету, видає останню, написану в Одесі, книжку «Табори полонених українців».

Активна творча діяльність

Вступивши 1922 р. до Познанського університету на медичний факультет, він не полишає громадсько-політичної діяльності. Зі студентів, колишніх вояків армій УНР і ЗУНР, за почином хлопця утворюється таємне товариство, корпорація «Чорноморе», де Юрій Іванович обіймає посаду ідеологічного референта. В умовах бездержав'я українські емігранти, очолені Юрієм Липою, намагалися не лише зберегти своє національне обличчя, але й думали про майбуття України.

Разом з Юрієм Івановичем плідно працює на літературній ниві, здебільшого з суспільно-політичної тематики. В численних виданнях з'являється друком перша поетична збірка Юрія Липи — «Світлість», одразу помічена критиками, які пророкували авторові велике майбутнє.

Юрій Липа

По закінченні університету у 1929 році разом з Є. Маланюком Юрій стає натхненником і організатором літературної групи «Танк». Друкувався в альманасі «Сонцецвіт».

Велика віра у вищу ідею України, її традиції, духовні сили, орієнтація на Європу, праця над власним стилем, боротьба з провінційністю, малоросійським шароварництвом і сльозливою ліричністю — ось основні гасла і принципи, за якими творили молоді письменники. Пройнята цими ідеями, переповнена духом боротьби за українську ідею, з'являється 1931 р. друга збірка поезій Юрія Івановича з такою характерною назвою — «Суворість».

На шпальтах «Вісника» друкуються його літературознавчі статті: «Розмова з порожнечею», «Розмова з минулим», «Совіцькі фільми», «Розмова з наукою», «Організація почуття», «Боротьба з янголом», «Розмова з Заходом», «Селянський король», «Сатриз Мапіпз», «Провідництво письменства», «Батько дефетистів», «Сіре, жовте і червоне», в яких він дає оцінку українській літературі та визначає головні напрямки її розвитку в майбутньому.

«Чорноморська доктрина» Юрія Липи

У Варшаві в 1934 р. вийшов друком роман письменника: «Козаки в Московії». Наступного року він познайомив читача зі збіркою літературознавчих есе під назвою «Бій за українську літературу». Юрію вдалося досягти дивовижної цілісності у виявленні цінностей української культури та накреслити у глобальному плані проблеми і завдання, які стоять перед нею у майбутньому як перед культурою незалежної України — перлини світової цивілізації.

1936 року Юрій Липа видав три томи новел «Нотатник» на тему національно-визвольних змагань 1917—1921 років. Героїчний характер інтелігента масштабно й глибоко виписано, зокрема, в новелах «Кам'янець столичний» та «Гринів». Письменнику вдалося створити образ героя нового типу — інтелігента, безмежно відданого ідеї, цілеспрямованого й діяльного. Персонажі письменника — люди витонченої душевної організації, високого інтелекту, природні провідники, герої європейські, а водночас — типові представники свого народу. До того ж, у тому ж році письменник видав дві політичні праці — «Українська доба» й «Українська раса», в яких проаналізував політичні доктрини Європи XX століття.

Найповніше ідейно-філософські погляди Липи розкриті в його «всеукраїнській трилогії» — «Призначення України» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940) та «Розподіл Росії» (1941). В цих працях Юрій Липа виступає як теоретик сучасної української геополітики.

Друга світова війна і смерть
Пам'ятний хрест в с. Шутова неподалік місця загибелі Юрія Липи. Напис на підніжжі: «Цей хрест — німий свідок катувань 19-20 серпня 1944 р. і трагічної смерті від рук комуністів Юрія Липи».

У вкрай несприятливий час воєнного лихоліття Юрій Липа разом із Левом Биковським та Іваном Шовгенівим у 1940 році утворюють у Варшаві Український Чорноморський інститут — науково-дослідну установу вивчення політичних і економічних проблем, що постануть перед Україною після здобуття незалежності. Протягом 1940—1942 років ними було видано 40 актуальних праць. Мрією вчених було після відновлення Української держави перенести Український Чорноморський інститут до Одеси, щоб він став потужним центром наукових досліджень у багатьох галузях. 3 цією метою Юрій Липа 1942 року приїздив до Одеси, навіть зумів організувати видання декількох наукових збірок. Проте війна не дала змоги довершити задумане.

Після переїзду влітку 1943 до Яворова (тепер Львівська область) став одним з активних учасників українського руху Опору. Працюючи як лікар, Липа організував підпільні курси з підготовки медичних кадрів для Української Повстанської Армії, готував тексти листівок та відозв до населення і німецьких солдатів. Постать Юрія Липи була настільки значущою, що 1943 р. його діяльність помітили у вищому державному проводі фашистської Німеччини. За наказом Гітлера Ю.Липу було перепроваджено до Берліна, тому що, на думку правителів Німеччини, він був найбільшим українським ідеологом-державником. Йому було запропоновано очолити маріонетковий уряд України. Однак Юрій з гідністю відкинув цю ганебну пропозицію. І, на диво, залишився живим…

Могила в с. Бунів Яворівського р-ну Львівської обл.

З липня 1944 — курінний лікар в повстанському шпиталі в селі Іваники на Яворівщині. Помітили його і радянці, з лабетів яких вирватись мислителю не поталанило. 19 серпня 1944 Юрій Іванович був захоплений підрозділом НКВС в селі Іваники, Яворівського району, а на світанку 20 серпня 1944 р. Юрія Липу було по-звірячому замордовано в с. Шутова Яворівського району, що на Львівщині.

Похований в с. Бунів, Яворівського району. Наказом ГВШ УПА ч. 3/45 від 10 жовтня 1945 Юрію Липі присвоєно ступінь полковника УПА з датою старшинства 21.08.1944

Пам'ятник Юрію Липі в с. Іваники Яворівського р-ну Львівської обл.

Творчість

Філософсько-ідеологічні праці

Літературні твори

У цілому написав бл. 200 різноманітних творів: книг, статей, рецензій, перекладів, зокрема:

  • Роман «Козаки в Московії» (1934)
  • Три томи новел «Нотатник» (1936):
  • Збірник літературознавчих есеїв «Бій за українську літературу» (1935)
  • Лікарська праця «Фітотерапія» (1933)
  • Лікарська праця «Ліки під ногами» (1943).
  • Липа Ю. Бій за українську літературу. — Варшава, 1935. — 216 с.
  • Липа Ю. З Київських легенд //Український студент, Прага, 1930.
  • Липа Ю. Вірую. — Львів: Каменяр, 2000. — 102 с.
  • Липа Ю. Козаки в Московії. — Львів: Червона калина, 1995. — 454 с.
  • Липа Ю. Нотатник. — К.: Укр. світ, 2000. — 296 с.
  • Липа Ю. Поезія. — Торонто, 1967. — 292 с.
  • Поема «Цар-Дівиця» (ЛНВ. Річник XXI. Т.LXXVII. Кн.VI. За жовтень. Львів, 1922. — с.193—197).

Публіцистика

Огляд і аналіз праць Ю. Липи

Вшанування пам'яті

В Одесі існує вулиця Івана та Юрія Лип.

У Києві, Львові, Кропивницькому, Конотопі та Новояворівську існують вулиці Юрія Липи.

У Торонто функціонує суботня школа імені Юрія Липи заснована доктором Богданом Стебельським у 1956 році як Курси Українознавства.

9 жовтня 2020 року в Мачухи на Полтавщині було встановлено меморіальну дошку на честь Івана та Юрія Лип.

Липам Івану та Юрію меморіальна дошка

Див. також

Примітки
  1. Стамбол І. І. Іван Львович Липа в національному русі: лікар, письменник, тарасівець / І. І. Стамбол ; наук. ред. і вступ. ст. В. М. Хмарський ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова. — Київ; Одеса, 2017. — С. 12, 57-58

Посилання

Джерела та література
  • В. І. Прилуцький. Липа Юрій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 146. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • М. М. Комариця. Липа Юрій Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  • Біографія Юрія Липи // Збірник статей і матеріалів, приурочених 100-літньому ювілею з дня народження Юрія Липи, Івано-Франківськ 2000.- С.151-172.
  • Доленга Святослав. Рецензія на працю: Юрій Липа. Українська доба // Ми.- 1936, зима.- С.191-201.
  • Доленга С. Рецензія на кн.: Бій за українську літературу // Ми.-1935, весна.- С.172-175.
  • Збірник статей і матеріалів, приурочених 100-літньому ювілею з дня народження Юрія Липи, Івано-Франківськ 2000, 248с.; Юрій Липа: голос доби і чину.-Львів 2001; Творчість Юрія Липи в культурно-історичному контексті XX століття. Матеріали всеукраїнської наукової конференції, Одеса, 27-28 квітня 2000. — Одеса, 2000; Барабаш Юрій. Гоголівський трикутник // Барабаш Юрій. Гоголь у літературній свідомості українського зарубіжжя (Нариси сприйняття та інтерпретацій). Нові гоголезнавчі студії. Випуск 1 (12).- Сімферополь, 2004.- С.17-28.
  • В. Мороз. Горіти надзвичайним світлом // Юрій Липа. Збірник статей і матеріалів, приурочених 100-літньому ювілею з дня народження Юрія Липи, Івано-Франківськ, 2000. — С. 56-65.
  • Юрій Липа: голос доби і приклад чину: Зб. наук. пр. / ред.: Т. Салига; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2001. — 407 c.
  • Апостол новітнього українства: Спогади про Юрія Липу / Упоряд. П. і Ю. Кіндратовичі. — Львів: Каменяр, 2000. — 239 с.
  • Биковський Лев. Апостол новітнього українства (Юрій Липа). -Женева: Укр. Морський Інститут, 1946. — 8 с.
  • Васьків М. Еміграційний історичний роман: загальне й індивідуальне // Український еміграційний роман 1930-50-х років. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. — С. 34-111.
  • Качкан В. А., Качкан О. В. Із жнивя українського духу: погляд на Юрія Липу // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі — в діаспорі.- К., 2011. — С. 225—243.
  • Киричук С. Основні мотиви поетичного доробку Юрія Липи та Леоніда Мосендза // XX століття: від модерності до традицій: зб. наук. праць. — Вип. 1. Естетика і поетика творчості Леоніда Мосендза / Ред.. колегія: І. Руснак та ін. — Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010. — С. 168—173.
  • Липа-Гуменецька Марта. Про мого батька й діда // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX століття. — К.: Аконіт, 2001. — Кн. Друга. — С. 673—675.
  • Лівицька-Холодна Н. Юрій Липа, якого я знала // Сучасність. — 1987. — Ч. 1 (309). — С.45-55.
  • Марочкін В. П. Липа Юрій Іванович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 174.
  • Марочкін В. Селянський король // Слово і Час. — 1990. — № 5. — С. 49-51.
  • Мейзерська Т. «Призначення України» Ю. Липи: проблема державності і міфологізація історії // Творчість Юрія Липи в культурно-історичному контексті XX століття. — Одеса: Астропринт, 2000. -С.16-21.
  • Миронець Н. Листи Юрія Липи до Марії Донцової // Творчість Юрія Липи в культурно-історичному контексті XX століття. — Одеса: Астропринт, 2000. — 152 с.
  • Рахманний Р. Поезія міжвоєнного покоління // Україна атомного віку. Есеї і статті. 1945—1986. -Торонто: Гомін України, 1988. -С. 446—464.
  • Руснак І. Повість Юрія Липи «Рубан» // Липа Ю. Твори: В 10 т. – Т. 2. Проза: Нотатник: Новели / Худож. оформл. І. Шутурми. – Львів: Каменяр, 2006. – С. 346–355.
  • Руснак І. Художній світ новели «Ганнуся» Юрія Липи // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. – Випуск 21. – Кам’янець-Подільський: ПП Потапов, 2010. – С. 90–94. https://scholar.google.com.ua/scholar?as_q=&as_epq=Художній+світ+новели+Ганнуся+Юрія+Липи&hl=uk
  • Руснак І. Художній світ новели «На варті» Юрія Липи // Шості Липівські читання: Пам’яті Івана та Юрія Лип. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – К.: Українська видавнича спілка ім. Ю. Липи, 2012. – С. 59–62.
  • Руснак І. Художній світ новели «Закон» Юрія Липи // Сьомі Липівські читання: Пам’яті Івана та Юрія Лип. – К.: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2015. – С. 128–140.
  • Руснак І. Художній світ оповідання «Гаркавий» Юрія Липи // Дев’яті Липівські читання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (11–12 травня 2018 р.) / Упоряд. С. Кучеренко. – Полтава: ПУЕТ, 2018. – С. 182–200. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24830/1/I_Rusnak_HSOG.pdf
  • Слабошпицький М. Яснозбройний. Юрій Липа // 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 168—197.
  • Череватенко Л. «…І тим мечем нашим гострим утвердимось» //Липа Ю. Козаки в Московії. — К.: Видавництво імені Олени Теліги; журнал «Дніпро», 2000. — С. 3-10.
  • Шишкова А. Релігійність як духовна домінанта українського народу в художній інтерпретації Юрія Липи // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. — Вип. 18. — К.: акцент, 2004. — С. 556—568.
  • Юрій Липа: голос доби і приклад чину: Збірник наукових праць. — Львів, 2001. — 408 с.
  • Янчук О. Бібліографія Юрія Липи: Бібліогр. покажчик. — Одеса: Астропринт, 2000. — 80 с.
  • Янчук О. Юрій Липа в листах і спогадах сучасників. — Одеса, 1998. — 42 с.
  • Yurii Lypa // Ukraine a concide encyclopedia. 988—1988 / Edited by Halyna Petrenko [ S. l. : s.n.]. — P. 154.
  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
  • Ф. Медвідь. Липа Юрій Іванович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 399 ISBN 978-966-611-818-2
  • Повернуті імена : реком. бібліогр. покажч. Вип. 3 / М-во культури України, Нац. парлам. б-ка України ; авт.-складачі: Булгак О. В. та ін. ; відп. ред. Кононенко В. О. – Київ : Нац. парлам. б-ка України, 1994. -84 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.